The Raggle Taggle Gypsy - Rapalje

There were three old gypsies came to our hall door

They came brave and boldly-o

And one sang high and the other sang low

And the other sang a raggle taggle gypsy-o

It was upstairs downstairs the lady went

Put on her suit of leather-o

And there was a cry from around the door

She’s away wi' the raggle taggle gypsy-o

It was late that night when the Lord came in

Enquiring for his lady-o

And the servant girl she said to the Lord

«She's away wi' the raggle taggle gypsy-o»

«Then saddle for me my milk white steed

— my big horse is not speedy-o

And I will ride till I seek my bride

She’s away wi' the raggle taggle gypsy-o»

Now he rode East and he rode West

He rode North and South also

Until he came to a wide open plain

It was there that he spied his lady-o

«How could you leave your goose feather bed

Your blankeys strewn so comely-o?

And how could you leave your newly wedded Lord

All for a raggle taggle gypsy-o?»

«What care I for my goose feather bed

Wi' blankets strewn so comely-o?

Tonight I lie in a wide open field

In the arms of a raggle taggle gypsy-o»

«How could you leave your house and your land?

How could you leave your money-o?

How could you leave your only wedded Lord

All for a raggle taggle gypsy-o?»

«What care I for my house and my land?

What care I for my money-o?

I’d rather have a kiss from the yellow gypsy’s lips

I’m away wi' the raggle taggle gypsy-o!»

До наших дверей підійшли троє старих циган

Вони прийшли сміливо й сміливо-о

І один співав високо, а другий — низько

А інший співав циганку

Це було нагору, внизу, жінка пішла

Одягніть її костюм із шкіри

І з-за дверей почувся крик

Вона пішла з циганкою

Тієї ночі було пізно, коли Господь увійшов

Запитую про свою леді

А служниця сказала Господу

«Вона пішла з циганкою»

«Тоді осідлайте для мене мого молочно-білого коня

— мій великий кінь не швидкий

І я буду їздити, поки не шукатиму нареченої

Вона пішла з циганкою»

Тепер він їхав на схід і їхав на захід

Він також їздив на північ і південь

Поки він не вийшов на широку рівнину

Саме там він підглянув свою леді

«Як ти міг залишити свою гусячу перину

Ваші ковдри розкидані так гарно?

І як ти міг покинути свого щойно одруженого Господа

Все для циганки?»

«Як я дбаю про свою гусячу перину

Чи розкидані ковдри так гарно?

Сьогодні вночі я лежу на широкому відкритому полі

В обіймах циганки таглі»

«Як ти міг покинути свій дім і свою землю?

Як ти міг залишити свої гроші?

Як ти міг залишити свого єдиного одруженого Господа

Все для циганки?»

«Що я дбаю про свій дім і свою землю?

Яка я дбаю про свої гроші?

Я б хотів поцілунку з вуст жовтого цигана

Мене геть циганка!»