Italià - Raffaele Gualazzi

Un giorno un bell’ometto

Dal corpetto un po' turchese e la parrucca marsigliese

Si decise a fare tingoli nel Ciad

Ma non bastava viver con tre franchi al mese

Quindi lungi dal cortese

Lui si prese tutto il vicinato là

«Ma cosa mai sarà se porto via dall’orto

Di un colono ormai francese

Qualche po' di sussistenza e libertà?

Tanto quando torno a casa da marchese

Uso un po' il politichese

Liberté, egalité e fraternità»

E voilà!

E voilà!

Ma che cosa mai sarà?

E ora guarda chi si rivede all’orizzonte

Non è un rinoceronte

Ma zattere di clandestini

Senza neanche più sudore in fronte

Seccati come aringhe

Da un Re Sole che non ha più umanità

Lalalalala…

E un giorno quel folletto

Da politico provetto

Vide bene di lavarsi mani e piedi

Da ogni responsabilità

E gli amici tutti quanti

In quanto giovani ed aitanti

Fecero lo stesso senza ombra di pietà

Ed alzati i muri alti fino a un cielo stanco e bieco

Come un sordo che schernisce un cieco

Ei puntò il suo dito giù di qua

E tanto per cambiare

Un’altra volta ancora sarà un euro o due all’ora

Manodopera gratuita per il clan

E voilà!

E voilà!

Cosa mai succederà?

E ora guarda chi si rivede all’orizzonte

Tra vedove e assassini

Persino dei bambini in libertà

A poco serviran le impronte

Sognavano l’Europa

Ma a quanto pare solo Italià

Lalalalala…

Ma non sbagliare accento

Mi raccomando Italia, Italià

Lalalalala…

Ma non sbagliate accento

Mi raccomando Italia, Italià

Che furbo il piccoletto

Sembra quasi un fringuelletto

Mastodontico nel petto per un misero cip cip

E se ne va

Mentre l’orda straincazzata di coloni

Tutti esausti alcuni buoni

Giustamente si dirige per di qua

«Non importa se non hai un lasciapassare

O se fuggi dal controllo sanitario

Ma che cosa mai sarà?

Ché dopotutto qualche voto lo puoi dare

Qualche Dio lo puoi pregare

E l’Europa che si fa Italià»

E voilà!

E voilà!

Ma che cosa mai sarà?

E ora guarda chi si rivede all’orizzonte

E mentre crolla il ponte

Si alzano dei muri di pietà

E vorrei costruire un ponte

Con un mattone ognuno

Il ponte più dell’uno servirà

Lalalalala…

Guarda ti ci vedo all’orizzonte

Saran forse cent’anni

Ma all’orizzonte ci sei stato già

Con solo gelo e vento in fronte

Ricordati l’accento

Ché certo non si dice Italià

Lalalalala…

Ma non sbagliare accento

Ché certo non si dice Italià

Lalalalala…

Ma non sbagliate accento

Ché certo non si dice Italià

Одного разу красивий маленький чоловічок

З ліфом злегка бірюзового кольору та перукою Марсельєзи

Він вирішив виготовляти барвники в Чаді

Але на три франки на місяць не вистачало

Поки що не ввічливо

Він забрав туди всю околицю

«Але що буде, якщо я заберу його з саду

Нині французький колоніст

Трохи прожитку і свободи?

Так сильно, коли я повертаюся додому до Маркіза

Я використовую трохи політизму

Свобода, рівноправність і братерство»

І вуаля!

І вуаля!

Але що це колись буде?

А тепер подивіться, хто бачить себе на горизонті

Це не носоріг

Але плоти нелегалів

Без ще більше поту на чолі

Сушений, як оселедець

Від Короля-Сонця, який більше не має людяності

Лалалала...

І одного разу той ельф

Як досвідчений політик

Він добре бачив, щоб мити руки й ноги

Від будь-якої відповідальності

І друзі всі

Як молодий і красивий

Вони зробили те ж саме без тіні жалю

І підняти високі стіни до втомленого й похмурого неба

Як глухий, що знущається над сліпим

Він показав сюди пальцем

І для зміни

Іншим разом це буде євро-два за годину

Безкоштовна праця для клану

І вуаля!

І вуаля!

Що колись станеться?

А тепер подивіться, хто бачить себе на горизонті

Між вдовами та вбивцями

Навіть діти на волі

Відбитки пальців будуть малокористі

Вони мріяли про Європу

Але, мабуть, тільки Італія

Лалалала...

Але не помиляйтеся з акцентом

Я дуже рекомендую Італію, Italià

Лалалала...

Але не помиляйтеся з акцентом

Я дуже рекомендую Італію, Italià

Який розумний хлопець

Це майже схоже на зяблика

Гігантський у скрині за жалюгідний цип

І він йде геть

Поки збожеволіла орда поселенців

Усі вичерпали щось хороше

Правильно йде цим шляхом

«Не має значення, якщо у вас немає пропуску

Або якщо ви втечете від перевірки здоров’я

Але що це колись буде?

Зрештою, можна віддати кілька голосів

Якомусь Богу, якому можна молитися

І Європа, яка стає Італією»

І вуаля!

І вуаля!

Але що це колись буде?

А тепер подивіться, хто бачить себе на горизонті

І як міст рухне

Підносяться стіни благочестя

І я хотів би побудувати міст

По одній цеглині

Міст буде служити не одному

Лалалала...

Дивись, я бачу тебе на горизонті

Пройде, можливо, сто років

Але ви вже були там, на горизонті

Попереду лише мороз і вітер

Запам’ятайте акцент

Що, звичайно, не говорить про Італію

Лалалала...

Але не помиляйтеся з акцентом

Що, звичайно, не говорить про Італію

Лалалала...

Але не помиляйтеся з акцентом

Що, звичайно, не говорить про Італію