A Lua num Quarto - Rabih Abou-Khalil, Luciano Biondini, Ricardo Ribeiro

Silêncio, oiça o meu canto

Neste pranto que me deu

Silêncio, neste entretanto

A minha voz aconteceu

Se a noite me dá morada

Ai este Sol, ai este Sol, ai este Sol eu era

Suspense à Lua num quarto

Vem crescente sobre a cama

Meu Deus, porque não reparto

A solidão que é uma chama?

E sobre a cama despida

A solidão, a solidão, a solidão não me é querida

Entre as vidraças do medo

A vida que passa sem fé

Entre as vidraças do medo

A vida que passa sem fé

Vê nosso amor posto em segredo

É um verso que não é

Noite, noite sem razão

É um verso que não é

Noite, noite sem razão

Ai este Sol, ai este Sol, ai este Sol é que não

Ai este Sol, ai este Sol, ai este Sol é que não!

Silêncio, ó minh’alma nua

Que de nua me queres matar

Silêncio, despede-se a Lua

E vem o dia p’ra me calar

Se a noite me dá morada

Ai este Sol, ai este Sol, ai este Sol não é nada

Тишина, слухай мою пісню

У цьому крику ти мені дав

Тим часом тиша

Мій голос стався

Якщо ніч дасть мені адресу

Горе цьому сонцю, горе цьому сонцю, горе цьому сонцю я був

Неспокій до місяця в кімнаті

Він росте на ліжку

Боже мій, чому б мені не поділитися

Самотність, яка є полум'ям?

І на голому ліжку

Самотність, самотність, самотність мені не дорогі

Між шибками страху

Життя, яке проходить без віри

Між шибками страху

Життя, яке проходить без віри

Подивіться, як наша любов таємна

Це вірш, якого немає

Ніч, ніч без причини

Це вірш, якого немає

Ніч, ніч без причини

О це Сонце, о це Сонце, о це Сонце не є

О це Сонце, о це Сонце, о це Сонце!

Тишина, о гола душа моя

Що голого ти хочеш мене вбити

Тишина, прощайся з місяцем

Настав день, щоб заткнути мене

Якщо ніч дасть мені адресу

О це Сонце, о це Сонце, о це Сонце – ніщо