Alles auf die Waage - PTK

Volle Züge und ich lauf unentspannt in der Bahn rum

Ich bin müde und mein Bauch knurrt dich an wie ein Wachhund

Alles übertrieben laut und ich hass diese Stadt so

Ich fühl mich hier zwar zu Haus doch sie macht mich kaputt

Weil ich Nächte lang auf Achse bin, Probleme machen schlaflos

Rechnungen stapeln sich und ich versteh nur Bahnhof

Den Klassenunterschied hier entdeckst du in der Nahrung

Restaurants, wir fressen hier nur Fastfood

Dreck in unserem Magen, ich sprech da aus Erfahrung

Und wie sie uns verarschen, rechne mal in Mark um

Die Ernährung macht mich krank

Und es stresst mich, dass ich warten muss

Privatpatienten kriegen 'nen roten Teppich bei 'nem Arztbesuch

Überall wird mir gezeigt dass abhängig vom Status ist

Das man mir zuhört oder mein Antrag nicht beachtet wird

Das alles schürt den Hass in mir

Bis es irgendwann eskaliert

Und irgend so ein Lackaffe misshandelt wird

Ich leg' alles, alles was ich habe auf die Waage

Wie viel ist mein Leben wert, wie viel kannst du dafür zahlen?

Bist du spendabel, verhandelst du den Preis

Geld macht nicht glücklich?

Dann gib mir dein’s

Ich leg' alles, alles was ich habe auf die Waage

Wie viel ist mein Leben wert, wie viel kannst du dafür zahlen?

Bist du spendabel, verhandelst du den Preis

Geld macht nicht glücklich?

Dann gib mir dein’s

Irgendwann steht auch nicht mehr der Name in dei’m Pass

Sondern nur noch die Nummer von der Bedarfsgemeinschaft

Es ist fast wie im Knast, die Insassen haben nichts

Hartz IV ist 'nen Witz, drüber lachen kann man nicht

Meine allererste Arbeit war schon schwarz

Weil man das Geld meiner Mutter sonst wieder abgezogen hat

Das macht alles keinen Sinn, man kommt da nicht so einfach raus

Wenn deine Eltern da drin sind dann bleibst du es halt leider auch

Und ich seh' an deiner Krawatte, dass du’s anders als ich hattest

Keinen blassen Schimmer davon

Wie sich’s anfüllt wenn man arm ist

Nie beim Arbeitsamt anstandest, niemals warst du in der Lage

Immer Patte von dei’m Papa, in meinen Taschen hab ich gar nichts

Und während ich überlegen muss, was ich wie mit Bargeld zahle

Kriegen schwule Bonzenkinder alles in den Arsch geblasen!

Wie kannst du mich da noch fragen warum ich so asozial bin?

Typisch deutsch, ein Album voller Hasstiraden

Ich leg' alles, alles was ich habe auf die Waage

Wie viel ist mein Leben wert, wie viel kannst du dafür zahlen?

Bist du spendabel, verhandelst du den Preis

Geld macht nicht glücklich?

Dann gib mir dein’s

Ich leg' alles, alles was ich habe auf die Waage

Wie viel ist mein Leben wert, wie viel kannst du dafür zahlen?

Bist du spendabel, verhandelst du den Preis

Geld macht nicht glücklich?

Dann gib mir dein’s

Ich leg' alles, alles was ich habe auf die Waage

Wie viel ist mein Leben wert, wie viel kannst du dafür zahlen?

Bist du spendabel, verhandelst du den Preis

Geld macht nicht glücklich?

Dann gib mir dein’s

Ich leg' alles, alles was ich habe auf die Waage

Wie viel ist mein Leben wert, wie viel kannst du dafür zahlen?

Bist du spendabel, verhandelst du den Preis

Geld macht nicht glücklich?

Dann gib mir dein’s

Повні поїзди, і я ходжу в поїзді, не розслабившись

Я втомився, і мій живіт бурчить на вас, як сторожовий пес

Все надто гучно, і я так ненавиджу це місто

Я почуваюся тут як вдома, але це мене руйнує

Оскільки я цілу ніч у дорозі, проблеми змушують мене спати

Рахунки накопичуються, і я розумію лише вокзал

Класову різницю тут ви побачите в їжі

Ресторани, ми їмо тільки фастфуд

Бруд у наших шлунках, кажу з досвіду

І як вони з нас жартують, переведіть це в позначки

Мене нудить від дієти

І це мене напружує, що я маю чекати

Приватні пацієнти отримують червону доріжку на прийомі у лікаря

Всюди мені показують, що залежить від статусу

Що мене хтось слухає або мою заявку ігнорують

Все це розпалює в мені ненависть

Поки це врешті не загостриться

І якийсь лакей погано поводиться

Я зважую все, все, що маю

Скільки коштує моє життя, скільки за нього можна заплатити?

Якщо ви щедрі, ви домовляєтеся про ціну

За гроші не купиш щастя?

Тоді дай мені свою

Я зважую все, все, що маю

Скільки коштує моє життя, скільки за нього можна заплатити?

Якщо ви щедрі, ви домовляєтеся про ціну

За гроші не купиш щастя?

Тоді дай мені свою

У якийсь момент вашого імені більше не буде в паспорті

Але тільки кількість спільноти потреб

Це майже як тюрма, в'язні нічого не мають

Hartz IV — це жарт, над цим не можна сміятися

Моя перша робота була вже чорною

Бо інакше мамині гроші забрали б

Це не має сенсу, не так просто вибратися

Якщо ваші батьки там, то, на жаль, ви також будете

І по твоїй краватці я бачу, що у тебе вона була не така, як у мене

Ні проблиску цього

Як він наповнюється, коли ти бідний

Ніколи не стояв у черзі в бюро зайнятості, ви ніколи не змогли

Завжди хлопаю від твого тата, у мене в кишенях нічого немає

А поки треба думати, як розрахуватися готівкою

Гей-великаги отримують це все підірвано в дупу!

Як ти все ще можеш питати мене, чому я такий асоціальний?

Типово німецький, альбом, сповнений мови ворожнечі

Я зважую все, все, що маю

Скільки коштує моє життя, скільки за нього можна заплатити?

Якщо ви щедрі, ви домовляєтеся про ціну

За гроші не купиш щастя?

Тоді дай мені свою

Я зважую все, все, що маю

Скільки коштує моє життя, скільки за нього можна заплатити?

Якщо ви щедрі, ви домовляєтеся про ціну

За гроші не купиш щастя?

Тоді дай мені свою

Я зважую все, все, що маю

Скільки коштує моє життя, скільки за нього можна заплатити?

Якщо ви щедрі, ви домовляєтеся про ціну

За гроші не купиш щастя?

Тоді дай мені свою

Я зважую все, все, що маю

Скільки коштує моє життя, скільки за нього можна заплатити?

Якщо ви щедрі, ви домовляєтеся про ціну

За гроші не купиш щастя?

Тоді дай мені свою