Hey Irmão - Projota

Éramos seis ou sete pivete

Que sonhavam em poder sonhar lá aos 17

Tudo era tão distante nem tinha internet

Danone em pneu de bike pra fingir ser Mobilete

Na casa da Naldete, o Alan de rolimã um jet

Sem setlist, nem blacklist

Pra jogar fliperama ia catar latinha

Não tinha nada, mas tinha mais que quem pensou que tinha

Eu tinha meus amigos, era suficiente

Pra festa ou pra treta, é nóiz, sai da frente!

Quando lembro da gente e me deixo sentir

Eu sinto tanta vontade de chorar que dá vontade sorrir

E se eu caísse aqui, sei bem que alguém tava por vir

Só me arrependi pelo tempo que eu não tava ali

E se a moda agora é ostentação, deixa comigo

Invés de nome de carro eu falo nome dos amigo

Hey, irmão!

Me diz como você tá

A saudade ainda vai me matar

A saudade ainda vai me matar, é

Lembra?

Quando tudo era fácil a gente achava difícil

Mas era bom demais

Tempo que não volta mais

Amigos são um em um milhão

Agulha do palheiro que caiu na sua mão

Mais água no feijão, a mágoa sem razão

A divisão do pão, primeira e última comunhão

Amigos são alegria da gente

Saudade mais latente, lembrança mais presente

Um churrasco na laje, uma madrugada fria

A espera pelo ônibus, o Sol que traz o dia

Amigos são aquele carro que pega no tranco

Um pedaço do lanche, a companhia na fila do banco

Conselho salvador, risada por besteira

A manhã de segunda e a noite de sexta-feira

Amigos são a coragem que enfrenta o nosso medo

Amigos são o cofre pra guardar todo segredo

E se contar nos dedos quantos amigos tem

Se encher uma mão você já tá muito bem

Hey, irmão!

Me diz como você tá

A saudade ainda vai me matar

A saudade ainda vai me matar, é…

Lembra?

Quando tudo era fácil a gente acha difícil

Mas era bom demais

Tempo que não volta mais

Нас було шестеро чи семеро дітей

Хто мріяв у 17 мріяти там

Все було так далеко, не було інтернету

Велосипедна шина Danone, щоб видавати себе Mobilete

У будинку Налдете Алан де роліман ум джет

Немає сет-листа, немає чорного списку

Щоб грати в аркаду, я збирав банки

У мене нічого не було, але я мав більше, ніж той, хто думав, що я мав

У мене були друзі, цього було достатньо

Для вечірки чи для фігня, це noiz, геть з дороги!

Коли я згадую людей і даю собі відчути

Мені так хочеться плакати, що мені хочеться посміхатися

І якщо я впав сюди, я добре знаю, що хтось йде

Я шкодував лише про час, коли мене не було

І якщо зараз мода — це показність, залиште це мені

Замість назви автомобіля я кажу ім’я друга

Агов, брате!

Скажи мені як справи

Туга все одно вб’є мене

Туга все одно вб’є мене, так

Пам'ятаєте?

Коли все було легко, ми думали, що це важко

але це було занадто добре

Час, який не повертається

Друзі – один на мільйон

Голка з копиці сіна, що впала тобі в руку

Більше води в квасолі, душевний біль без причини

Хліболаміння, перше і останнє причастя

Друзі - наша радість

Більше прихованої туги, більше теперішньої пам'яті

Мангал на лаже, холодний світанок

Чекаю на автобус, сонце, яке приносить день

Друзі – це той автомобіль, який заводиться на повідку

Шматочок закуски, компанія в черзі в банку

Економна порада, смійтеся з дурниці

Вранці понеділка та ввечері п’ятниці

Друзі - це мужність, яка протистоїть нашим страхам

Друзі – надійні, щоб зберегти кожну таємницю

А якщо порахувати на пальцях, скільки у вас друзів

Якщо ви наберете руку, ви вже дуже добре

Агов, брате!

Скажи мені як справи

Туга все одно вб’є мене

Туга все одно вб'є мене, так...

Пам'ятаєте?

Коли все було легко, нам було важко

але це було занадто добре

Час, який не повертається