Chuva De Novembro - Projota

Sozinho posso te ver melhor quando se vai o Sol

Procuro o fio do seu cabelo no lençol

Baixei aquele filme que cê disse que era bom,

E vi que nada é tão bom quando cê não tá aqui.

Um dia sem você é triste, uma semana é maldade,

Um mês não existe, dou meus pulos, atravesso a cidade

Junto dinheiro pra financiar a viagem

Uma bolacha, um salgadinho, dois refri e a passagem

Já era, já fui, me espera amor,

Vou atrasar mais dez minutos, parar pra te comprar uma flor

E to pronto, na melhor roupa que eu tenho

Uma rosa na mão esquerda, na outra mão um cartão com desenho.

Correndo pra rodoviária, o buso sai às 9

Desculpa o cartão molhado, é quem em novembro sempre chove à tarde.

E hoje a chuva ta bolada, ja me sentei, fiz minha oração

Se Deus quiser nem pega nada.

To indo, sentado, vendo as montanhas,

Lembrando que quanto mais você me perde, mais vezes você me ganha

E aquela briga ontem foi foda, eu não queria te dizer

Que eu não queria ter você,

Mas eu queria que você soubesse que eu me importo

E que eu sinto que essa chuva é o reflexo do estado do meu corpo.

E foi pensando nisso que me joguei pra cá

Pra ver se quando eu te encontrar eu faço essa chuva parar

Será que isso é possivel?

Eu sonhador demais, na intranha dor demais e essa estranha dor é mais do que

saudade

É como uma necessidade

De poder ter a certeza de que não era verdade

O que você disse por telefene

Que tava na hora de eu te provar que podia ser seu homem

Que o menino que nem pode sustentar um lar

Nunca seria bom o suficiente pra tu casar.

Foi pensando nisso que eu entrei nesse busão,

Mas, talvez eu seja só um menino com uma rosa na mão

E eu te ligo no celular

Te avisando que eu to indo e te pedindo pra ir lá pra me esperar

Mas você que nunca que disse que me ama

Mais uma vez desliga sem dizer, se arruma e vai pra cama

Tudo bem, dorme bem amor, te amo!

Quando acordar passa perfume que o seu homem tá chegando.

A cada segundo a chuva aumenta

Nessa poltrona a cada minuto que eu durmo eu acordo quarenta

Janela embaçada, tampando minha visão

Eu fecho os olhos e praticamente sinto sua respiração,

É como o silencio do meu quarto sem você

Culpa dessa distancia que me impede de te ver

Me impede de provar que eu te mereço

De mostrar que o dinheiro tá pouco mas que a alegria não tem preço

E eu pensando em você nesse momento

Aproveito o tempo pra treinar o pedido de casamento

Depois da briga, acordei cedo

Peguei toda a economia e comprei a aliança em segredo

Juntei moeda por moeda pra poder tá aqui,

Pra mostrar que um menino pode te fazer sorrir

Te sentir mais uma vez, sentir por uma vez

Que achar que eu sou teu sonho não é uma insensatez

Mas perai, eu ouço um barulho, que que ta pegando?

A aliança caiu do meu bolso, tudo balançando

Quem ta gritando?

Porque ta girando?

Alguém sabe?

Tento chamar seu nome, mas minha boca nem abre

Barulho de chuva, pneu, escuridão

Lembrar seu rosto se tornou a ultima opção

Agarro forte a rosa na lama

Menino ou homem você me deixou partir sem dizer que me ama!

Eu não pensei que fosse pra tão longe essa viagem

Toca o celular, é você me mandando mensagem

E eu preso nas ferragens, sem me mexer

Sei que você me escreveu, mas fecho os olhos sem saber o que…

Наодинці я можу бачити тебе краще, коли заходить сонце

Я шукаю твоє волосся на простирадлі

Я завантажив той фільм, який, як ви сказали, хороший,

Я бачив, що ніщо не так добре, коли тебе немає.

День без тебе сумний, тиждень - зло,

Місяця не існує, стрибаю, перетинаю місто

Я збираю гроші для фінансування поїздки

Печиво, закуска, дві газовані напої та квиток

Його немає, його немає, почекай мене, кохана,

Я затримаюсь ще хвилин на десять, зупинюся купити тобі квітку

Я готовий, у найкращому одязі, що маю

У лівій руці троянда, в другій – листівка з малюнком.

Підбігаючи до автовокзалу, автобус відправляється о 9

Вибачте за мокру картку, це той, у кого в листопаді вдень завжди йде дощ.

І сьогодні сильний дощ, я сів, помолився

Якщо Бог дасть, він навіть нічого не бере.

Щоб йти, посидіти, побачити гори,

Пам’ятаючи, що чим більше ти мене втрачаєш, тим більше разів ти мене перемагаєш

І вчорашній бій був чудовим, я не хотів вам розповідати

Що я не хотів мати тебе,

Але я хотів, щоб ти знав, що мені не байдуже

І що я відчуваю, що цей дощ — відображення стану мого тіла.

І саме про це я кинувся сюди

Щоб побачити, чи коли я знайду тебе я припиняю цей дощ

Це можливо?

Я занадто мрійливий, у моєму внутрішньому болю занадто багато і цього дивного болю більше, ніж

відсутній

Це як необхідність

Бути впевненим, що це неправда

Що ти сказав по телефону

Що настав час мені довести тобі, що я можу бути твоїм чоловіком

Той хлопчик, який навіть не може утримувати дім

Вам ніколи не буде достатньо добре вийти заміж.

З огляду на це я ввійшов у цей автобус,

Але, можливо, я просто хлопчик із трояндою в руці

І я дзвоню вам на стільниковий телефон

Кажу вам, що я йду, і прошу вас туди почекати мене

Але ти, який ніколи не говорив, що любиш мене

Він знову кладе трубку, не кажучи, готується і лягає спати

Добре, спи спокійно, кохана, я люблю тебе!

Коли ви прокинетеся, нанесіть парфум, який прийде ваш чоловік.

Кожної секунди дощ посилюється

У цьому кріслі щохвилини, коли я сплю, я прокидаюся в сорок

Вікно запотіло, закриваючи мені огляд

Я закриваю очі і практично відчуваю твій подих,

Це як тиша моєї кімнати без тебе

Звинувачуйте цю відстань, яка заважає мені бачити вас

Заважає мені довести, що я заслуговую на тебе

Покажіть, що грошей мало, але ця радість безцінна

І я думаю про тебе зараз

Я приділяю час навчанню пропозиції одружитися

Після бою я прокинувся рано

Я взяв усі заощадження і купив альянс таємно

Я збирав монету за монетою, щоб бути тут,

Щоб показати, що хлопець може змусити вас посміхнутися

Щоб відчути тебе ще раз, відчуй раз

Те, що думати, що я твоя мрія, не є дурістю

Але зачекайте, я чую шум, що сталося?

Перстень випав з кишені, усе тряслося

Хто кричить?

Чому ти крутишся?

Хтось знає?

Я намагаюся назвати твоє ім'я, але мій рот навіть не відкривається

Шум дощу, шина, темрява

Згадати своє обличчя стало останнім варіантом

Міцне зчеплення з трояндою в багнюці

Хлопець чи чоловік, ти відпустив мене, не сказавши, що любиш мене!

Я не думав, що ця поїздка зайде так далеко

Дзвонить мобільний телефон, це ти пишеш мені

І я застряг у апаратній частині, не рухаючись

Я знаю, що ти написав мені, але я закриваю очі, не знаючи що...