Morgengrauen - Prinz Pi, RAF Camora, MUDI

Im Morgengrauen

Ist irgendwo genau hier

Ist irgendwer genau wir

Hörst du auch den Orgelsound?

Im Morgengrauen

Fehlt der Welt ihr Make-up

Nur in dieser Stunde kann ich Augen und Ohren trauen

Im Morgengrauen

Ist irgendwo genau hier

Ist irgendwer genau wir

Hörst du auch den Orgelsound?

Im Morgengrauen

Fehlt der Welt ihr Make-up

Nur in dieser Stunde kann ich Augen und Ohren trauen

Die Häuserschlucht: Jede Tür ein Mund, der Leute schluckt

Alle Straßen zwangsneurotisch sauber, eine deutsche Sucht

Finde keinen Schlaf, wie der Maschinist

Glaube, dass der weiße Mond ein Fehler in der Matrix ist

Schwarzer Klassiktrench

Eau-de toilette Molekül, Fleisch und Blut, das Vorgängermodell vom Plastikmensch

In der Nacht da trennt reich und arm ein Streifen Grau

Generation Google Earth, geistiges Waisenhaus

Die Bücher in meinem Ikearegal ha’m mich gemacht

Easton Ellis, Palahniuk, Faldbakken und Christian Kracht

Und natürlich Nietzsche, Wittgenstein und Hegel

Ich warf zu tiefe Blicke in den Nebel

Bin mir nicht sicher, bin ich Teil vom Virus oder Teil vom Gegenmittel?

Warum hab' ich nur Lieder über Schmerzen in der Kehle sitzen?

Lieber echte Proleten, als falsche Propheten

Fall dem Boden ohne Fallschirm entgegen

Und der Tag beginnt

Im Morgengrauen

Ist irgendwo genau hier

Ist irgendwer genau wir

Hörst du auch den Orgelsound?

Im Morgengrauen

Fehlt der Welt ihr Make-up

Nur in dieser Stunde kann ich Augen und Ohren trauen

Im Morgengrauen lauf' ich durch die leeren Straßen

Armes reiches Land, vollgepackt mit edlen Wagen

Renne der Nacht davon, ich habe Angst vor ihr

Denn in ihr wird Wahrheit aus kranken Phantasien

Die ersten Sonnenstrahlen leuchten ultraviolett

Egal wie stark sie sind, ein Teil der Stadt bleibt verdeckt

Will die Batterien aus dem Uhrwerk der Zeit nehmen

Für einen kleinen Moment bleibt die Zeit stehen

Tropfen hängen in der Luft, der Moment friert ein

Der Sekundenzeiger — tickt nach Stunden weiter

Geistert durch die tote Gasse, rote Yamamotojacke

Der Fahrstuhl ist gesperrt, sie wollen uns nicht nach oben lassen

Wir nehmen die steile Treppe, manche Stufen bricht man ein

Oben fast wie unerreichbar, seh ich die Lichter scheinen

Bin ich die Schachfigur, sind die Stufen Felder?

In diesem riesen Labyrinth suche ich mich selber:

Mudi

Im Morgengrauen

Ist irgendwo genau hier

Ist irgendwer genau wir

Hörst du auch den Orgelsound?

Im Morgengrauen

Fehlt der Welt ihr Make-up

Nur in dieser Stunde kann ich Augen und Ohren trauen

Während Tau meine Fenster beschlägt

Werden Farben wieder grau, nach dem Traum, weckt die Realität

Seh' Penner, die 10 Cent auf dem Boden aufsammeln

Neben Anwälten, die gestern im Drogenrausch waren

Aus party wurde Absturz, Leichen, sie verdecken ihre Augen mit 'ner Ray Ban

Ich geh' verträumt im Regen

Seh' den selben Chais wie gestern

Doch die Nacht verdeckt die Flecken ihrer Bräunungscreme

Mein Schwanz weiß, dieses Clublicht blendet

Und bereut meist, dass er in fetten Groupies endet

Ich seh' schwarz, Brüder sind in Wahrheit paar Hunde

Doch der Tag ist ein Lügner und die Nacht eine Hure

Die Versprechen des letzten Abends verlieren an Wert

Wenn die Sonne aufgeht und Vampire verbrennen

Die Welt verliert ihr Make-up

Das, was Kredibilität war, entpuppt sich im Morgengrauen als Fake

Im Morgengrauen

Ist irgendwo genau hier

Ist irgendwer genau wir

Hörst du auch den Orgelsound?

Im Morgengrauen

Fehlt der Welt ihr Make-up

Nur in dieser Stunde kann ich Augen und Ohren trauen

На світанку

Десь тут

Чи хтось саме ми

Ви також чуєте звук органу?

На світанку

Світу не вистачає її макіяжу

Тільки в цю годину я можу повірити своїм очам і вухам

На світанку

Десь тут

Чи хтось саме ми

Ви також чуєте звук органу?

На світанку

Світу не вистачає її макіяжу

Тільки в цю годину я можу повірити своїм очам і вухам

Каньйон будинків: кожні двері рот, що ковтає людей

Всі вулиці нав'язливо-компульсивно чисті, німецька залежність

Не знайди сну, як машиніст

Вважайте, що білий місяць є недоліком матриці

Чорний класичний тренч

Молекула туалетної води, плоть і кров, попередник пластикової людини

Вночі сіра смуга розділяє багатих і бідних

Покоління Google Earth, духовний притулок

Книги на моїй полиці Ikea зробили мене

Істон Елліс, Паланік, Фальдбаккен і Крістіан Крахт

І, звичайно, Ніцше, Вітгенштейн і Гегель

Я заглянув занадто глибоко в туман

Не впевнені, що я частина вірусу чи частина протиотрути?

Чому в мене пісні тільки про біль у горлі?

Краще справжні проліки, ніж лжепророки

Впасти на землю без парашута

І день починається

На світанку

Десь тут

Чи хтось саме ми

Ви також чуєте звук органу?

На світанку

Світу не вистачає її макіяжу

Тільки в цю годину я можу повірити своїм очам і вухам

На світанку я йду порожніми вулицями

Бідна багата країна, забита благородними фургонами

Тікай з ночі, я її боюся

Бо в ньому хворі фантазії стають правдою

Перші промені сонця сяють в ультрафіолеті

Якими б сильними вони не були, частина міста залишається прихованою

Хоче витягти батарейки з годинникового механізму часу

Час зупиняється на коротку мить

Краплі висять у повітрі, мить завмирає

Друга стрілка — продовжує цокати після години

Переслідує мертву алею, червоний піджак Ямамото

Ліфт замкнений, нас не хочуть пускати

Ми йдемо крутими сходами, через якісь сходинки ти пробиваєшся

Вгорі, майже недосяжний, я бачу, як світять вогні

Я пішак, чи кроки квадратні?

У цьому величезному лабіринті я шукаю себе:

mudi

На світанку

Десь тут

Чи хтось саме ми

Ви також чуєте звук органу?

На світанку

Світу не вистачає її макіяжу

Тільки в цю годину я можу повірити своїм очам і вухам

Поки роса туманить мої вікна

Якщо кольори знову стають сірими, після сну прокидається реальність

Подивіться, як бомжі збирають 10 центів на підлозі

Поруч із адвокатами, які вчора були на наркотиках

Партія стала крах, трупи, вони закривають очі Ray Ban

Я мрійливо ходжу під дощем

Бачити ту саму кушетку, що й учора

Але ніч приховує плями її лосьйону для засмаги

Мій член знає, що цей клубний світло сліпить

І переважно шкодує про те, що потрапляє в товстих фанаток

Я бачу чорний, брати справді собаки

Але день – брехун, а ніч – повія

Обіцянки останнього вечора втрачають свою цінність

Коли сонце сходить і вампіри горять

Світ втрачає свій макіяж

Те, що було довірою, на світанку виявляється фейком

На світанку

Десь тут

Чи хтось саме ми

Ви також чуєте звук органу?

На світанку

Світу не вистачає її макіяжу

Тільки в цю годину я можу повірити своїм очам і вухам