Перемены - Порнофильмы

Не спеши себя винить, в том, что этот мир сошёл с ума,

Может, просто не похож на них, но никогда не смей себя ломать.

На Руси одна идея — гнить и плакать у помойного ведра.

Хочешь перемен — с себя начни.

Не пытаться — значит проиграть!

Ты перемен прождёшь до ядерной зимы;

Что же, в конечном счёте, делает мир живым?

Да это же сами мы, - и неминуемы перемены!

Здесь переменами станем мы!

Разве повод в скорби жить?

В этом мире слишком много слёз.

Заглушил ли боль души новой дозой водки и колёс.

Этот мир не изменился, лишь ты сделал сам себе ещё больней.

Может стоит не бояться жить, протрезветь и просто быть сильней?

Ты перемен прождёшь до ядерной зимы;

Что же, в конечном счёте, делает мир живым?

Да это же сами мы, - и неминуемы перемены!

Здесь переменами станем мы!

Хэй!

Хэй!

Хэй!

Хэй!

Хэй!

Хэй!

Хэй!

Хэй!

Хэй!

Хэй!

Хэй!

Хэй!

Хэй!

Хэй!

Хэй!

Хэй!

Одиноки, но слепы - мы строим столько стен вокруг себя.

Беспробудно совесть спит, за нас когда-то кто-то был распят.

В страхе каждый хочет серым быть и от страха красить в серый всё.

Кулаками, если стены бить, то однажды стены разнесёшь.

Ты перемен прождёшь до ядерной зимы;

Что же, в конечном счёте, делает мир живым?

Да это же сами мы, - и неминуемы перемены!

Здесь переменами станем мы!

Перемены!

Здесь переменами станем мы!

Не поспішай себе звинувачувати, в тому, що цей світ збожеволів,

Може, просто не схожий на них, але ніколи не смій себе ламати.

На Русі одна ідея - гнити і плакати у помийного відра.

Хочеш змін - з себе почни.

Не намагатися – значить програти!

Ти змін прочекаєш до ядерної зими;

Що ж, зрештою, робить світ живим?

Та це ж самі ми, і неминучі зміни!

Тут змін станемо ми!

Хіба привід у скорботі жити?

У цьому світі надто багато сліз.

Чи заглушив біль душі новою дозою горілки та коліс.

Цей світ не змінився, лише ти зробив сам собі ще болючішим.

Може варто не боятися жити, протверезіти і просто бути сильнішими?

Ти змін прочекаєш до ядерної зими;

Що ж, зрештою, робить світ живим?

Та це ж самі ми, і неминучі зміни!

Тут змін станемо ми!

Хей!

Хей!

Хей!

Хей!

Хей!

Хей!

Хей!

Хей!

Хей!

Хей!

Хей!

Хей!

Хей!

Хей!

Хей!

Хей!

Самотні, але сліпі – ми будуємо стільки стін навколо себе.

Безпробудно совість спить, за нас колись був розіп'ятий.

У страху кожен хоче бути сірим і від страху фарбувати в сірий все.

Кулаками, якщо стіни бити, то одного разу стіни рознесеш.

Ти змін прочекаєш до ядерної зими;

Що ж, зрештою, робить світ живим?

Та це ж самі ми, і неминучі зміни!

Тут змін станемо ми!

Зміни!

Тут змін станемо ми!