Si loin de toi - Pit Baccardi

J’ai pas eu besoin d’enlever la mer de la Côte d’Azur

Je m’assirais plutôt au bord en l’admirant c’est sûr

J’envie à l'être d’avoir avec lui ce qu’il a de plus cher

Sans chercher à lui prendre car je sais ce que ça vaut

L’absence est à l’amour ce qu’est au feu le vent attiseur

Eteins le petit allume le grand tu me manques ah

J’ai cherché à comprendre on m’a dit c’est ça la vie

Envie de toi envie d'émois parfois je me sens trahi

Je suis cet arbre sans feuille ce stylo sans encre

C’est la sécheresse en moi même en saison de pluie

Je ne peux rien cultiver d’autre si ce n’est la tristesse

Christ est-ce une manière de me diree

Que je n’ai pas droit à tout

C’est le coeur qui parle la main qui tremble

Sue des feuilles mortes

Et une tête qui pense toujours si t'étais en vie

Si t'étais en vie

Si loin de toi, je suis si seul

Tu me manques

Si loin de toi je suis si seul

Tu me manques maman

Un soir tu m’as pris dans tes bras

En me disant je t’aime fils

J’ai plissé les yeux collé ma tête sur ton torse

Qui sait ce que j’ai ressenti au moment

Où du bruit au balcon me réveilla

Ce n'était qu’un rêve

A l’intérieur c’est grève d’une minute

Ville morte à minuit heure noire

Pour une nuit blanche où je voyais rouge

Dois-je en vouloir à la vie ou à Dieu

Vu que c’est lui qui la propose et en dispose

La vie me fait rire me fait pleurer me fait même pleurer de rire

C’est juste un rêve dont la mort nous réveille

9 mois après ma naissance on t’apostrophe de là-haut

Tu me manques

Mon coeur était vierge avait peur de saigner

Mais le malheur a forcé et a percé

Je suis en manque maman je deviens fou je n’ai pas d’asile

Mais j’avance quand même mon asile le plus pur est ton sein

Chaque pas que je fais dans la vie est juste un pas de plus vers toi

J’ai songé au chemin le plus court mais est-ce vraiment un raccourci

La vie me va mal la mort m’ira peut-être mieux

Je suis jeune à leurs yeux

Mais je commence à me faire vieux dans ma tête

Toute ma vie bordel c’est le doute les dettes

Ce que je goûte m’embête

Me dégoûte j’arrête tout je mets pause ou eject

Carpe diem

Je fais partie du cercle des poètes de la rue

Mais je serais

Peut-être mieux mort que vivant maman

J’ai le mal de vivre pas mal

Que je t’enivre avec mes maux

Ma vie un livre avec un tas de poussière dessus

J'écris mon bide est noué j’ai peur

J’avoue c’est hors mes principes

Mais là c’est plus fort que moi

Où est le Diable plus je grandis plus Dieu est petit

Je te rejoindrai au paradis dans un train d’enfer

Tu me manques

Мені не потрібно було прибирати море з Лазурного берега

Я б краще сидів на краю, милуючись цим напевно

Я заздрю ​​істоті мати з собою те, що йому найбільше дорого

Не намагаючись взяти її за справу, я знаю, чого це варте

Відсутність означає любити те, що роздуваючий вітер означає вогонь

Вимкни маленький поворот на великий Я сумую за тобою ах

Я намагався зрозуміти, мені сказали, що це життя

Хочеш, ти хочеш хвилюватися, іноді я відчуваю себе зрадженим

Я це безлисте дерево, це перо без чорнила

Це сухість у мене навіть у сезон дощів

Я не можу виростити нічого, крім смутку

Христос - це спосіб сказати мені

Що я не маю права на все

Серце говорить, а рука тремтить

Судитися з мертвого листя

І голова, яка завжди думає, чи живий ти був

Якби ти був живий

Так далеко від тебе, я такий один

я сумую за тобою

Так далеко від тебе я такий один

я сумую за тобою мама

Одного разу ввечері ти взяв мене на руки

Кажу собі, що люблю тебе, сину

Я примружив очі, притулив голову до твоїх грудей

Хто знає, що я відчував у той час

Де мене розбудив шум на балконі

Це був лише сон

Всередині це хвилинний удар

Мертве місто опівночі чорної години

За безсонну ніч, коли я побачив червоне

Я звинувачую життя чи Бога

Оскільки він пропонує і розпоряджається нею

Життя змушує мене сміятися, змушує мене плакати, навіть змушує мене плакати від сміху

Це просто сон, смерть якого нас будить

Через 9 місяців після мого народження на тебе кричать згори

я сумую за тобою

Моє серце незаймане боялося кров'ю

Але нещастя змусило і пронизало

Я сумую за мамою, я збожеволію, у мене немає притулку

Але все-таки я просуваю мій найчистіший притулок — це твоє лоно

Кожен крок, який я роблю в житті, — це лише один крок ближче до тебе

Я думав про найкоротший шлях, але чи справді це короткий шлях?

Життя мене влаштовує погано, можливо смерть мені підійде краще

Я молода в їхніх очах

Але в голові я старію

Все моє кляте життя - сумніви в боргах

Мене турбує те, що я смакую

Мені викликає огиду. Я зупиняю все, що призупиняю або видаляю

Carpe Diem

Я належу до кола вуличних поетів

Але я був би

Можливо, краще мертва, ніж жива мама

Я багато живу важко

Що я п'яню вас своїми недугами

Моє життя - книга з купою пилу

Я пишу, мій живіт зв'язаний вузлом, я боюся

Я визнаю, що це поза моїми принципами

Але там воно сильніше за мене

Де диявол, чим більший я, тим менший Бог

Я зустріну тебе в раю в потязі з пекла

я сумую за тобою