Последние залпы - Песняры

тот день, когда окончилась война

И все стволы палили в счет салюта,

В тот час на торжестве была одна

Особая для наших душ минута.

В конце пути, в далекой стороне,

Под гром пальбы прощались мы впервые

Со всеми, что погибли на войне,

Как с мертвыми прощаются живые.

До той поры в душевной глубине

Мы не прощались так бесповоротно.

Мы были с ними как бы наравне,

И разделял нас только лист учетный.

Мы с ними шли дорогою войны

В едином братстве воинском до срока,

Суровой славой их озарены,

От их судьбы всегда неподалеку.

И только здесь, в особый этот миг,

Исполненный величья и печали,

Мы отделялись навсегда от них:

Нас эти залпы с ними разлучали.

Внушала нам стволов ревущих сталь,

Что нам уже не числиться в потерях.

И, кроясь дымкой, он уходит вдаль,

Заполненный товарищами берег.

Суда живых — не меньше павших суд.

И пусть в душе до дней моих скончания

Живет, гремит торжественный салют

Победы и великого прощанья.

Программа «Через всю войну» (1985), самая недооцененная работа коллектива.

той день, коли закінчилася війна

І всі стволи палили в рахунок салюту,

Тієї години на торжестві була одна

Особлива для наших душа хвилина.

В кінці шляху, в далекому боці,

Під грім пальби прощалися ми вперше

З усіма, що загинули на війні,

Як із мертвими прощаються живі.

До того часу в душевній глибині

Ми не прощалися так безповоротно.

Ми були з ними як на рівні,

І поділяв нас тільки лист обліковий.

Ми з ними йшли дорогою війни

В єдиному братстві військовому до терміну,

Суворою славою їх, зазарені,

Від їх долі завжди неподалік.

І тільки тут, в особливу цю мить,

Виконаний величі і печали,

Ми відокремлювалися назавжди від них:

Нас ці залпи з ними розлучали.

Вселяла нам стволів ревущих сталь,

Що нам уже не врахуватися в втратах.

І, криючись серпанком, він іде в далечінь,

Заповнений товаришами берег.

Судна живих — не менше загиблих суд.

І нехай у душі до днів моїх закінчень

Живе, гримить урочистий салют

Перемоги та великого прощання.

Програма «Через всю війну» (1985), недооцінена робота колективу.