Зачарованная - Песняры

Патухаюць, цямнеюць высi

Зоркi yспыхваюць над сiнявой.

Да пляча майго прытулiся

Залатою сваёй галавой.

Чуеш вецер i чуеш вечар,

Чуеш цiха шапоча сад.

На твае худзенькiя плечы,

Асыпае ноч зорапад.

Гэта я с цябой вечарую,

Туманамi цябе я чарую.

Васiлькоў шапатлiваю моваю,

Зачароўваю, зачароўваю.

Закалыхваю я цябе.

I ад рук няўмелых, нясмелых,

Не схаваешся ты нiдзе

Поўня белая, яблыкам спелым,

На далонi твае ўпадзе

Ты шапнеш мне адчайныя словы,

Што шаптаў табе ўчора я

Вечаровая, зачарованая,

Закалыханая мая.

Гэта я с цябой вечарую,

Туманамi цябе я чарую.

Васiлькоў шапатлiваю моваю,

Зачароўваю, зачароўваю.

Закалыхваю я цябе.

Гэта я с цябой вечарую,

Туманамi цябе я чарую.

Васiлькоў шапатлiваю моваю,

Зачароўваю, зачароўваю.

Закалыхваю я цябе.

Згасити, затемнити висоти

Зірки блимають над синім.

Вони притулилися до мого плеча

Золота його голова.

Чуєш вітер і чуєш вечір,

Ти чуєш тихий шепіт саду.

На твоїх худих плечах,

Настає ніч.

Це я з тобою вечеряю,

Я зачаровую тебе туманами.

Волошка шепотом,

Захоплююче, захоплююче.

Я гойдаю тебе.

І від рук невмілих, боязких,

Ніде не сховаєшся

Повний місяць білий, стиглі яблука,

Впаде на долоню

Ти шепочеш мені відчайдушні слова,

Те, що я шепнув тобі вчора

Вечір, зачарований,

Колишний травень.

Це я з тобою вечеряю,

Я зачаровую тебе туманами.

Волошка шепотом,

Захоплююче, захоплююче.

Я гойдаю тебе.

Це я з тобою вечеряю,

Я зачаровую тебе туманами.

Волошка шепотом,

Захоплююче, захоплююче.

Я гойдаю тебе.