Перед атакой - Песняры

Когда на смерть идут — поют,

А перед этим можно плакать.

Ведь самый страшный час в бою — час ожидания атаки.

Снег пулями изрыт вокруг, и почернел от пыли минной.

Разрыв — и умирает друг, и смерть опять проходит мимо.

Сейчас настанет мой черед, за мной одним идет охота.

Тяжелый сорок первый год и вмерзшая в снега пехота.

Сейчас настанет мой черед, за мной одним идет охота.

Тяжелый сорок первый год и вмерзшая в снега пехота.

Мне кажется, что я магнит, что я притягиваю мины.

Разрыв — и лейтенант хрипит, а значит, смерть проходит мимо.

Но мы уже не в силах ждать,

Ведь нас ведет через траншеи окоченевшая вражда,

Штыком, дырявящая шеи.

Бой был коротким, а потом — глушили водку ледяную,

И выковыривал ножом из-под ногтей я кровь чужую.

Бой был коротким, а потом — глушили водку ледяную,

И выковыривал ножом из-под ногтей я кровь чужую.

Программа «Через всю войну"(1985), самая недооцененная работа коллектива.

Коли на смерть йдуть — співають,

А перед цим можна плакати.

Адже найстрашніша година в бою — година очікування атаки.

Сніг кулями виритий навколо, і почорнів від пилу мінного.

Розрив - і вмирає друг, і смерть знову проходить повз.

Зараз настане моя черга, за мною одним іде полювання.

Тяжкий сорок перший рік і вмерзла в снігу піхота.

Зараз настане моя черга, за мною одним іде полювання.

Тяжкий сорок перший рік і вмерзла в снігу піхота.

Мені здається, що я магніт, що я притягую міни.

Розрив і лейтенант хрипить, а значить, смерть минає.

Але ми вже не в силах чекати,

Адже нас веде через траншеї окоченіла ворожнеча,

Багнетом, що дірить шиї.

Бій був коротким, а потім глушили горілку крижану,

І виколупував ножем з-під нігтів я кров чужу.

Бій був коротким, а потім глушили горілку крижану,

І виколупував ножем з-під нігтів я кров чужу.

Програма «Через всю війну» (1985), недооцінена робота колективу.