Баллада о Че Геваре - Песняры

Не надо оркестров,

Пусть пальцы разбудят гитару.

Споем про Эрнесто,

Споем про тебя, Че Гевара.

Пусть снова воскреснет,

Как отблеск зари в поднебесье —

Далекая песня,

Мятежного острова песня.

Нам зала не надо,

Хрустального блеска не надо.

Пусть светит над нами

Лишь небо, святое, как правда.

Споем про Эрнесто

С улыбкой, как снег белозубой,

Про сьерра-маэстро —

Мачете разгневанной Кубы.

Не надо оваций,

Пусть звонкою славою станет

Тот гнев, что взрываться

Начнет в неприятельском стане.

Споем про майора,

Что жил, как спресованный порох,

Такого не скоро

Забудет поверженный ворог.

Повтор 1-го куплета

Про грешного бога,

Что с пулей навек обручили,

Кого и солдаты,

И женщины Кубы любили.

Споем про Эрнесто,

Споем про тебя, Че Гевара…

Не треба оркестрів,

Нехай пальці розбудять гітару.

Заспіваємо про Ернесто,

Заспіваємо про тебе, Че Гевара.

Нехай знову воскресне,

Як відблиск зорі в піднебессі

Далека пісня,

Заколотний острів пісня.

Нам залу не треба,

Кришталевого блиску не треба.

Нехай світить над нами

Лише небо, святе, правда.

Заспіваємо про Ернесто

З посмішкою, як сніг білозубий,

Про сьєрра-маестро —

Мачете розгніваної Куби.

Не треба овацій,

Нехай дзвінкою славою стане

Той гнів, що вибухати

Почне в ворожому стані.

Заспіваємо про майора,

Що жив, як спресований порох,

Такого не скоро

Забуде повалений ворог.

Повтор 1-го куплету

Про грішного бога,

Що з кулею навік заручили,

Кого і солдати,

І жінки Куби любили.

Заспіваємо про Ернесто,

Заспіваємо про тебе, Че Гевара…