House Carpenter - Pentangle

«Well, I once could have married the king’s third son

And a fine young man was he

But now I’m married to a house carpenter

And a noisy, old man is he»

«But will you forsake your house carpenter

And a go along with a-me?

I will take you to where the grass grows green

On the banks of the river deep»

«But will you have to maintain me a-bound

To keep me at slavery?»

«Well, I have seven ships, they will soon be at land

And they at your command shall be»

She took her two babes by the hand

And gave them kisses three

Said, «Stay at home you, darling little babes

Keep your father sweet company»

Now, she dressed herself in her very best

Like a high-born lady was she

She shivered and she shimmered and she proudly stepped

As they walked by the banks of the sea

Well, she hadn’t been gone but a short, short time

Until she wept for sor'

«I would give all the gold in this round world

Just to see my babes once more»

«Well, if you had all the gold and the silver, too

That ever did cross the sea

You never would be at land anymore

And your babes you will never more see»

Well, they hadn’t been sailing but a short, short time

About two weeks, three or four

When the ship sprang a leak and they were doomed

And they were far away from the shore

«I see bright hills of Heaven, my dear

Where angels come and go»

«I see bright hills, that’s Hell, my dear

Where you and I must go»

«Well, I wish I was back to my house carpenter

I’m sure he would treat me well

But here I am in the raging sea

And my soul is bound for Hell»

«Ну, колись я могла вийти заміж за третього сина короля

І він був гарним молодим чоловіком

Але тепер я одружена з теслею

І галасливий, старий він»

«Та кинеш свого хатнього теслю

І піти разом зі мною?

Я відвезу тебе туди, де зеленіє трава

На берегах ріки глибокої»

«Але вам доведеться утримувати мене в зв’язку

Тримати мене в рабстві?»

«Ну, у мене є сім кораблів, вони скоро будуть на суші

І вони за вашим наказом будуть»

Вона взяла двох своїх немовлят за руки

І дав їм три поцілунки

Сказав: «Залишайтеся вдома, любі малята

Склади батькові приємну компанію»

Тепер вона одяглася в найкраще

Була вона як високородна дама

Вона тремтіла і мерехтіла, і гордо ступала

Коли вони йшли берегом моря

Ну, вона не пішла, але короткий, короткий час

Поки вона не розплакалася,

«Я б віддав усе золото цього круглого світу

Просто щоб ще раз побачити своїх діточок»

«Добре, якби у вас було все золото і срібло теж

Це колись перетинало море

Ти ніколи більше не будеш на землі

І своїх малюків ти більше ніколи не побачиш»

Ну, вони не пливли, але короткий, короткий час

Приблизно два тижні, три чи чотири

Коли на кораблі стався витік, і вони були приречені

А вони були далеко від берега

«Я бачу яскраві пагорби Неба, мій любий

Де ангели приходять і йдуть»

«Я бачу яскраві пагорби, це пекло, мій любий

Куди ми з тобою маємо піти»

«Ну, хотілося б, щоб я повернувся до свого теслі

Я впевнений, що він ставився б до мене добре

Але ось я в розбурханому морі

І моя душа прикута до пекла»