Bruton Town - Pentangle

(Um, I think this time we have a traditional song

So, um, about right?

I got it right

It’s called Bruton Town

In Bruton Town there lived a farmer

He had two sons and a daughter

Uh, the daughter falls in love with a servant in the house

And the brothers get together and they don’t dig him very much

They don’t really like this sort, with the servant and all that

So they take the servant out into the woods and they, on the pretext of hunting,

and they do him in

Ah, he, that, that’s about the end of the story)

One, two, three

In Bruton town there lived a farmer

Who had two sons and a daughter dear

By day and night they were contriving

To fill their parents' hearts with fear

He told his secrets to no other

But to her brother this he said

«I think our servant courts our sister

I think they have a mind to wed

I’ll put an end to all their courtship

I’ll send him silent to his grave»

They asked him to go a-hunting

Without any fear or strife

And these two bold and wicked villains

They took away this young man’s life

And in the ditch there was no water

Where only bush and briars grew

They could not hide the blood of slaughter

So in the ditch his body they threw

When they returned home from hunting

She asked for her servant-man

«I ask because I see you whisper

So brothers tell me if you can»

«Oh, sister, you do offend me

Because you examine me

We’ve left him where we’ve been a-hunting

No more of him we could not see»

As she lay dreaming on her pillow

She thought she saw her heart’s delight

By her bedside as she lay weeping

He was dressed in his bloody coat

«Don't weep for me, my dearest jewel

Don’t weep for me nor care nor pine

For your two brothers killed me cruelly

In such a place you may me find»

As she rose early the next morning

With a heavy sigh and bitter groan

The only love that she admired

Lay in the ditch where he was found

Three days and nights she did sit by him

And her poor heart was filled with woe

'Til cruel hunger crept upon her

And home she was obliged to go

(Гм, думаю, цього разу у нас буде традиційна пісня

Так, ну, так?

Я правильно зрозумів

Він називається Bruton Town

У Bruton Town жив фермер

У нього було двоє синів і дочка

Е-е, донька закохується в слугу в будинку

А брати збираються і не дуже його копають

Вони не дуже люблять таке, з прислугою і все таке

Тож вони виводять слугу в ліс, і вони під приводом полювання

і вони роблять його

Ах, він, це, ось і кінець історії)

Один два три

У місті Брутон жив фермер

У якого було двоє синів і дорога донька

Вдень і вночі вони вигадували

Щоб наповнити серця їхніх батьків страхом

Він не повідав свої секрети нікому іншому

Але це він сказав її братові

«Я думаю, що наш слуга залицяється до нашої сестри

Думаю, вони мають намір одружитися

Я покладу край усім їхнім залицянням

Я мовчки відправлю його в могилу»

Вони попросили його піти на полювання

Без будь-якого страху чи сварки

І ці двоє сміливих і злих лиходіїв

Вони позбавили життя цього юнака

А в канаві води не було

Де росли тільки кущі та шипшина

Вони не змогли приховати кров бійні

Тож у канаву вони викинули його тіло

Коли поверталися додому з полювання

Вона попросила свого слугу

«Я питаю, бо бачу, як ти шепочеш

Отже, брати, скажіть мені, якщо можете»

«Ой, сестро, ти мене ображаєш

Бо ти оглядаєш мене

Ми залишили його там, де полювали

Більше його ми не могли бачити»

Коли вона лежала уві сні на подушці

Їй здалося, що вона бачила насолоду свого серця

Біля її ліжка, коли вона лежала і плакала

Він був одягнений у своє закривавлене пальто

«Не плач за мною, моя найдорожча коштовність

Не плач за мною ні турбуйся, ні сосни

Бо твої два брати жорстоко вбили мене

У такому місці ви можете мене знайти»

Коли вона встала рано наступного ранку

З важким зітханням і гірким стогоном

Єдина любов, якою вона захоплювалася

Лежав у канаві, де його знайшли

Три дні та три ночі вона сиділа біля нього

І її бідне серце було сповнене горя

Поки її не охопив жорстокий голод

І додому вона була змушена піти