Hunting Song - Pentangle

As I did travel all on a journey

Over the wayside and under a dark moon

Hanging above a mountain

I spied a young man riding a fine horse

Chasing a white hart and all through the woodland

There go the hunting cries

And there followed after ten kings and queens

Laughing and joking, the white hart they’d seen

Bloodied running into the bushes

A plume to his helmet, a quiver and a bow

There’s nowhere to run now, there’s no place to go

The hunter is fast and ready

Still farther I journeyed through the hills and the valleys

Until upon the verge of despair I sat and rested

And there did pass a princely knight pursued by a lady

And this she did say: «Oh may I ask you kind sir where you are going?

And pray tell unto me sir why you do hurry

Strange that I should meet you here, come sit by me

I have here a magic horn to deliver

And one drop from this silver and gold horn I hold, sir

Shall prove all to be false, lovers beware!»

«The gift that you bear for your brother the king

I gladly would carry to the banquet this evening

What fair sport this would be for the maidens at court.»

Wearily I crossed the stream to the castle

Where I found shelter from the cold wintry wind

And food did I have and plenty

But the Lord and Lady seemed so sad

For these words they did say unto each other:

«My good lord, all off to war in thy armor

Leaving me here alone to weep and to worry

Take care lest misadventure

Shall overcome thy kindly heart

My good lord, all off to war in thy armor.»

«My lady, you have no need for to worry

I’ll return victorious and true unto thee

Take care, lest misadventure

Shall stain your heart and lead to woe

My fair lady you have no need for to worry.»

.. .

la la la.

While underneath the spreading oak a knight with white device

Upon a shield of black, and deep in grief and sorrow sings

His unrequited love

«Young noblewoman riding by, pray tell me have you seen

Queen Azelda the fairest maid, in company she rides

For I swear to have revenge.»

A thousand days have come and passed, the Lord returns this night

The victor from the bloody wars proven his fearsome might

As ever he would claim

But fate has played its wanton game, the circle come full turn

The magic horn has done its work, cried «Falseness is found out!»

The sorrowed quest is over

Як я мандрував усе в подорожі

Над узбіччям і під темним місяцем

висить над горою

Я підгледів молодого чоловіка, який їздив на гарному коні

Переслідування білого оленя і весь ліс

Ось і лунають мисливські крики

А потім пішли десять королів і королев

Сміючись і жартуючи, білий оленець, якого вони бачили

Закривавлена ​​вбігає в кущі

Шлейф до його шолома, сагайдак і лук

Зараз нема куди бігти, немає куди діти

Мисливець швидкий і готовий

Ще далі я мандрував пагорбами та долинами

Поки на межі відчаю я не сидів і відпочивав

І все-таки повз княжий лицар, якого переслідувала дама

І це вона сказала: «О, я можу запитати вас любезний пане, куди ви йдете?

І будь ласка, скажіть мені, сер, чому ви поспішаєте

Дивно, що я зустріну вас тут, сядьте біля мене

У мене є чарівний ріг, який доставити

І одну краплю з цього срібно-золотого рогу я тримаю, сер

Доведеться, що все неправда, закохані остерігайтеся!»

«Подарунок, який ви несете для свого брата, короля

Я б із задоволенням відніс на бенкет цього вечора

Який це був би справедливий вид спорту для дівчат при дворі».

Я втомлено перетнув потік до замку

Де я знайшов притулок від холодного зимового вітру

А їжі в мене було і багато

Але Господь і Леді здавалися такими сумними

За ці слова вони сказали один одному:

«Мій добрий, усі на війну в обладунках

Залишивши мене тут одного плакати й хвилюватися

Бережіть себе, щоб не сталося нещастя

Переможе твоє добре серце

Мій добрий пане, усі на війну в обладунках».

«Моя леді, вам не потрібно хвилюватися

Я повернусь переможцем і вірним до тебе

Бережіть себе, щоб не сталося нещастя

Заплямить ваше серце і призведе до горя

Моя прекрасна леді, вам не потрібно турбуватися».

...

ля ля ля.

Під розлогим дубом лицар з білим пристроєм

На щиті чорному, і глибоко в горі й печалі співає

Його нерозділене кохання

«Молода дворянка проїжджає повз, будь ласка, скажіть мені, ви бачили

Королева Азельда, найпрекрасніша служниця, в компанії вона їздить верхи

Бо я присягаю помститися».

Тисяча днів прийшла і минула, Господь повертається цієї ночі

Переможець у кровопролитних війнах довів свою страшну могутність

Як він стверджував би

Але доля розіграла свою безтурботну гру, коло прийшло повний оборот

Чарівний ріг зробив свою справу, закричав «Брехня з’ясована!»

Сумний квест закінчено