Демоны - Тимати, Павел Мурашов

Я так устал грешить и лгать,

Любить, прощать, ползти, взлетать.

И на себя сквозь ад смотреть;

Застыв стоять - молчать, терпеть.

И день за днем играть с огнем.

Просторный дом, но тесно в нем.

Весь мир ко дну и я тону,

Сквозь толщу вод тебя молю:

Дай мне час до восхода.

Дай вздохнуть мне свободы!

Разобраться в себе, с демоном в голове.

И пускай летит время - укрепи мою веру!

Помоги мне в войне с демоном в голове!

А я могу спать, не закрывая глаз.

Искать ответы погружаясь в транс!

Нырнуть в реальность, ровно через час

Собрать свой паззл по сети в Парнас.

Под микроскопом рассмотрев успех,

За новой порцией пойти на грех.

Просить прощения на краю моста,

Не прыгнув вниз, - совесть чиста!

Иуда продал душу за Bugatti,

Стал узнаваемым, попав в круг знати!

Чтоб не отняли бизнес - много платит,

Но в Судный день, все это мало значит!

Нашел друзей среди врагов и понял,

Что есть чужие люди в моем доме.

Что в близком друге может жить Омен!

Что дверь не стоит открывать знакомым.

Я приземлился в Каннах на фальконе,

Так много женщин на моем балконе,

Как горстка Skittles на моей ладони,

Я разорвал нити любви в погоне.

Жизнь показала, кто и сколько стоит.

Ты хочешь правды, но она расстроит.

Успех меняет все твои устои.

Это твой выбор: рушить или строить!

А!

Рвется наружу мое альтер-эго!

Над моей головой чернеет небо!

Призрак тщеславия - мой главный демон.

Это вопрос, за кем будет победа.

Пусть в кулуарах ходят разговоры,

Что я открыл свой ящик Пандоры.

Что с Небесами я сейчас в ссоре,

Что с демоном вступил в переговоры.

Вам не убить во мне воина.

Вы сгорите в агонии, и в этом вся суть иронии.

Вы просто маленький паззл в этой Вечной симфонии.

Съедите сами себя, а я достигну гармонии.

Да!

После ночи наступил рассвет.

На Землю тихо опустился снег.

Моего демона потерян след.

Я понял - без него меня нет.

Дай мне час до восхода.

Дай вздохнуть мне свободы!

Разобраться в себе, с демоном в голове.

И пускай летит время - укрепи мою веру!

Помоги мне в войне с демоном в голове!

Новый я открыл свои глаза.

Перезагрузка всех систем.

Пауза.

Ушло чувство усталости и страх.

Вообще не сплю, я на ногах.

Вся моя жизнь, как по схеме.

Я выполняю маршруты и живу по системе.

Наверно эту программу писал какой-то злой гений!

Тоталитарный сверх-план, как геноцид поколений.

Да!

Борьба добра и зла теперь мне чужда!

Электроблок, вот что мне нужно.

Прокладывая путь звенит мой молот.

Все изменилось, потому что...

Я робот!

У меня устаревшая система

Я робот!

И вот уже сотни лет я качаю

Я качаю.

Я качаю.

Я качаю.

Я качаю.

Я качаю.

Я качаю.

Я так втомився грішити і брехати,

Любити, прощати, повзти, злітати.

І на себе крізь пекло дивитись;

Застигши стояти - мовчати, терпіти.

І день у день грати з вогнем.

Просторий будинок, але тісно у ньому.

Весь світ на дно і я тону,

Крізь товщу вод тебе благаю:

Дай мені годину до сходу.

Дай зітхнути мені свободи!

Розібратись у собі, з демоном у голові.

І нехай летить час – зміцни мою віру!

Допоможи мені у війні з демоном у голові!

А я можу спати, не заплющуючи очей.

Шукати відповіді занурюючись у транс!

Пирнути в реальність рівно через годину

Зібрати свій паззл по мережі в Парнас.

Під мікроскопом розглянувши успіх,

По нову порцію піти на гріх.

Перепрошувати на краю мосту,

Не стрибнувши вниз, – совість чиста!

Іуда продав душу за Bugatti,

Став пізнаваним, потрапивши в коло знаті!

Щоб не відібрали бізнес - багато платить,

Але в Судний день, це мало значить!

Знайшов друзів серед ворогів і зрозумів,

Що є чужі люди у моїй оселі.

Що в близькому приятелю може жити Омен!

Що двері не варто відчиняти знайомим.

Я приземлився в Каннах на фальконі,

Так багато жінок на моєму балконі,

Як жменька Skittles на моїй долоні,

Я розірвав нитки кохання в гонитві.

Життя показало, хто і скільки коштує.

Ти хочеш правди, але вона засмутить.

Успіх змінює всі твої підвалини.

Це твій вибір: руйнувати чи будувати!

А!

Рветься назовні моє альтер-его!

Над моєю головою чорніє небо!

Примара марнославства – мій головний демон.

Це питання, за ким буде перемога.

Нехай у кулуарах ходять розмови,

Що я відкрив свою скриньку Пандори.

Що з Небесами я зараз у сварці,

Що з демоном розпочав переговори.

Вам не вбити в мені воїна.

Ви згорите в агонії, і в цьому суть іронії.

Ви просто маленький пазл у цій Вічній симфонії.

З'їжте самі себе, а я досягну гармонії.

Так!

Після ночі настав світанок.

На Землю тихо опустився сніг.

Мого демона втрачено слід.

Я зрозумів – без нього мене немає.

Дай мені годину до сходу.

Дай зітхнути мені свободи!

Розібратись у собі, з демоном у голові.

І нехай летить час – зміцни мою віру!

Допоможи мені у війні з демоном у голові!

Новий я розплющив свої очі.

Перезавантаження всіх систем.

Пауза.

Пішло відчуття втоми та страх.

Взагалі, не сплю, я на ногах.

Все моє життя, як за схемою.

Я виконую маршрути та живу за системою.

Напевно, цю програму писав якийсь злий геній!

Тоталітарний надплан, як геноцид поколінь.

Так!

Боротьба добра і зла тепер мені чужа!

Електроблок, ось що мені потрібне.

Прокладаючи шлях, дзвенить мій молот.

Все змінилося, бо...

Я робот!

У мене застаріла система

Я робот!

І ось уже сотні років я качаю

Я качаю.

Я качаю.

Я качаю.

Я качаю.

Я качаю.

Я качаю.