Cancún Y Yo - Paulina Rubio

Qué pena que no estés tú para que vieras qué mar

Qué agua tan más azul y sus olas

Qué pena que estés tan lejos y tú te pierdas este amanecer

¡Ay, qué pena!

Si supieras cómo está Cancún, yo sola (yo sola)

Con tantas olas, ay, que vienen y van y yo sola, yo sola

Como la luna, como el sol, como el mar, eh, el mar

Claro que extraño tus besos y tu manera de amar, ah, ah

Tu mirada, tus palabras, tus caricias, tus sonrisas pero estás aquí

Sin tus ojos, sin tu boca, sin tus manos, sin tus cosas

Y el mar frente a mí;

Cancún y yo

Qué pena que no estés tú para que vieras qué mar

Qué agua tan más azul y sus olas

Qué pena que estés tan lejos y tú te pierdas este amanecer

¡Ay, qué pena!

Si supieras cómo está Cancún, yo sola

Yo sola con tantas olas, ay, que vienen y van y yo sola, yo sola

Yo sola, yo sola, como la luna, como el sol, como el mar, eh, el mar

Claro que extraño tu cuerpo pero gracias al amar, ah, ah

Y a las olas que me miran, que me atraen, que me abrazan, que me besan y me

hacen ir

Que me atrapan, me conducen, me seducen, me desmayan

Cuando vuelvo en sí;

Cancún y yo

Me seducen, me desmayan

Cuando vuelvo en sí;

Cancún y yo

Як шкода, що ти тут не побачиш, яке море

Яка блакитніша вода та її хвилі

Як шкода, що ти так далеко і сумуєш за цим східом сонця

Ой, як шкода!

Якби ти знав, як Канкун, сам (сам)

З такою кількістю хвиль, о, що приходять і йдуть, і я один, я один

Як місяць, як сонце, як море, еге, море

Звичайно, я сумую за твоїми поцілунками і твоїм способом кохати, ах, ах

Твій погляд, твої слова, твої ласки, твої посмішки, але ти тут

Без очей, без рота, без рук, без речей

А переді мною море;

Канкун і я

Як шкода, що ти тут не побачиш, яке море

Яка блакитніша вода та її хвилі

Як шкода, що ти так далеко і сумуєш за цим східом сонця

Ой, як шкода!

Якби ти знав, який Канкун, сам

Я один з такою кількістю хвиль, о, вони приходять і йдуть, і я один, я один

Я один, я один, як місяць, як сонце, як море, е, море

Звичайно, я сумую за твоїм тілом, але завдяки любові, ах, ах

І до хвиль, що дивляться на мене, що притягують мене, що обіймають мене, що цілують і

змусити йти

Що вони мене ловлять, ведуть, спокушають, знепритомнюють

Коли я повернуся до себе;

Канкун і я

Вони спокушають мене, вони змушують мене знепритомніти

Коли я повернуся до себе;

Канкун і я