Ma tristesse est n'importe où - Patricia Kaas

Dans mes yeux qui se noient dans un verre d’eau

Le parfum que je mets sur ma peau

Mes bijoux en toc

Mes trucs de fille

Le tatouage gravé sur ma cheville

Dans les rues qui s’enroulent autour de moi

Mon sourire, le timbre de ma voix

Les paroles ou l’ombre sur le mur

Entre tes bras dans ma signature

Ma tristesse est n’importe où

Ma tristesse me suit partout

Je tombe sur elle

Et elle sur moi

A croire qu’elle marche dans mes pas

Ma tristesse est n’importe où

En face de moi

Juste devant ma glace

Elle sourit de voir le temps qui passe

Au bout du téléphone

Là quelque part

Elle me dit qu’il n’est pas trop tard

Ma tristesse est n’importe où

Ma tristesse me suit partout

Je tombe sur elle

Et elle sur moi

A croire qu’elle marche dans mes pas

Ma tristesse est n’importe où

Elle a toujours le même gout

Elle n’a plus de nom, de visage

Elle n’a plus d’heure, elle n’a plus d'âge

Elle est même

Même là quand je dis je t’aime

Elle a même, même le visage un peu blême

Ma tristesse est n’importe où

Elle a toujours le même gout

Elle n’a plus de nom, de visage

Elle n’a plus d’heure, elle n’a plus d'âge

Ma trisse est n’importe où

В моїх очах, що тонуть у склянці води

Парфум, який я наніс на шкіру

Мої підроблені прикраси

Мої дівочі речі

Татуювання вигравірувано на моїй щиколотці

На вулицях, що огортають мене

Моя посмішка, печатка мого голосу

Тексти пісень або тінь на стіні

У твоїх руках у моєму підписі

Мій смуток де завгодно

Смуток переслідує мене всюди

Я натикаюся на неї

А вона на мене

Повірити, що вона йде моїми слідами

Мій смуток де завгодно

Звертаючись до мене обличчям

Прямо перед моїм дзеркалом

Вона посміхається, бачачи, як минає час

В кінці телефону

там десь

Вона каже мені, що ще не пізно

Мій смуток де завгодно

Смуток переслідує мене всюди

Я натикаюся на неї

А вона на мене

Повірити, що вона йде моїми слідами

Мій смуток де завгодно

На смак вона все ще однакова

У неї вже немає імені, обличчя

У неї більше немає часу, у неї вже немає віку

Вона рівна

Навіть там, коли я кажу, що люблю тебе

У неї навіть трохи бліде обличчя

Мій смуток де завгодно

На смак вона все ще однакова

У неї вже немає імені, обличчя

У неї більше немає часу, у неї вже немає віку

Мій смуток де завгодно