Infiernos - Panteón Rococó

Expres de media noche,

Mirando al horizonte

Se respira una nostalgia al llegar a Berlín.

Mis ojos se entre cierran,

Mi alma se adormece.

Esto de extrañarte en verdad no tiene fin.

Tengo ganas de marcarte,

Quizás no estés tan lejos,

Tal vez en un momento me respondas por fin.

Qué hago en este sitio?

Qué hago yo vagando?

Qué haces tú allí tan lejos de mí?

Un humo de nostalgia

Se escapa de mis poros.

Un trago de cerveza para mojar al porvenir.

Viajar por muchos sitios,

Buscando entre la gente

A ver si en una de esas te apareces por ahí.

Brincar al escenario

Buscando encontrarte

Mirando como arde el venue al salir.

Y así desde las llamas del S O sechsunddreißig

Quemándome las ganas me puse a escribir.

Y así desde este infierno

Yo te miro llorando, gritando este amor eterno.

Esta ciudad absurda volverá a tener sentido.

Cuando todo esto haya quedado en el olvido

Una noche de abril,

Una noche de abril,

Una noche de abril,

Una noche de abril.

El expres de media noche

Va tomando su rumbo.

La última parada será en el fin del mundo.

Y así se pasa el tiempo

Llevándome más lejos,

Cada vez más lejos far away from here.

Y voy vagando lejos,

Muy lejos de tus brazos.

Así ya no recuerdo lo que se siente estar ahí.

El expres de media noche va tomando su rumbo.

La última parada será en el fin del mundo.

Y así desde este infierno,

Yo te miro llorando, gritando este amor eterno.

Esta ciudad absurda volverá a tener sentido.

Cuando todo esto haya quedado en el olvido.

Y así, aquí ardiendo.

Yo te acaricio cada noche echando mi voz al viento

Y cuando la luna caiga y se mueran las estrellas, yo quiero también morir con

ellas.

Una noche de abril,

Una noche de abril,

Una noche de abril,

Una noche de abril.

опівнічний експрес,

Дивлячись на горизонт

Ви дихаєте ностальгією, коли приїжджаєте в Берлін.

Мої очі напівзакриті,

Моя душа засинає.

Цій міс ти справді немає кінця.

Я хочу вас відзначити

Можливо, ти не так далеко

Може, за мить ти нарешті мені відповісиш.

Що мені робити на цьому сайті?

Що я роблю, блукаючи?

Що ти робиш там так далеко від мене?

Дим ностальгії

Він витікає з моїх пір.

Напій пива, щоб змочити майбутнє.

Подорожуйте в багато місць

Шукаю серед людей

Давайте подивимося, чи з’явиться ви в одному з них.

стрибати на сцені

шукають тебе

Дивлячись, як горить місце проведення, коли виїжджають.

І так від полум’я S O sechsunddreißig

Згорівши бажання, я почав писати.

І так з цього пекла

Я дивлюся на тебе, що плачеш, кричиш це вічне кохання.

Це абсурдне місто знову матиме сенс.

Коли все це вже забуто

Одна квітнева ніч

Одна квітнева ніч

Одна квітнева ніч

Одна квітнева ніч.

Опівнічний експрес

Воно бере своє.

Остання зупинка буде на кінці світу.

І так минає час

Веде мене далі

Далеко звідси.

І я блукаю геть

Далеко від твоїх рук.

Тож я вже не пам’ятаю, що таке бути там.

Опівнічний експрес бере свій курс.

Остання зупинка буде на кінці світу.

І так з цього пекла,

Я дивлюся на тебе, що плачеш, кричиш це вічне кохання.

Це абсурдне місто знову матиме сенс.

Коли все це вже забуто.

І так, тут горить.

Я песщу тебе щовечора, кидаючи голос на вітер

І коли впаде місяць і помруть зірки, я теж хочу померти разом

Вони.

Одна квітнева ніч

Одна квітнева ніч

Одна квітнева ніч

Одна квітнева ніч.