Всего лишь писатель - Oxxxymiron

Горожанам по барабану, кто капитан у штурвала

Не дай Бог мне горе от ума

Если власть — это клоунада, борьба с ней — белиберда

Нахера мне тогда в калашный ряд?

И не надо мне про обман для баранов электората

Игра без правил, я вне её

У меня полна голова тумана, призванье — марать бумагу

Я сам за себя, и не ебёт!

Я не был рождён для великих дел

Какой из меня воин, блядь, лидер и диссидент?

И как я очутился, сдуру, где вечный сюр

Посередине жизни в сумеречном лесу?

Я несу и так едва крест, я те не Иса

Кого я и куда поведу?

Я потерян сам

Они спрашивают: кем же я стал, за что борюсь?

Где дорога?

Отъебитесь, ей-богу, дай упорюсь

Дай кредитку, не горячись и не кипишуй

Кто торчит?

Меня жить не учи, мы по чуть-чуть

Dolce vita — шик или китч, всё чересчур

Богачи, Живан-Живанши, Джимми-Джимми Чу

Судя по их глазам, все повеселели весьма

Челюсть туда-сюда, заледенела десна

Честно, я сам не знаю, ребзя, кем же я стал

Я всего лишь писатель, моё дело — писать

И не ебёт!

Горожанам по барабану, кто капитан у штурвала

Не дай Бог мне горе от ума

Если власть — это клоунада, борьба с ней — белиберда

Нахера мне тогда в калашный ряд?

И не надо мне про обман для баранов электората

Игра без правил, я вне её

У меня полна голова тумана, призванье — марать бумагу

Я сам за себя, и не ебёт!

Я не подхожу для борьбы со злом

Тут бунтари все обречены, как Авессалом

Я за добро, но я пишу книги, а в остальном

Да гори оно всё пламенем синим, ебись конём!

Страусиный приём, но куда мне лезть на рожон?

Я в городе на птичьих правах, мне здесь хорошо

Я не местный мажор, я, естественно, вижу всё

Мракобесие деспота, но у кого тут честный офшор

Ну-ка?

Если нашёл угол, не сри, где живёшь

И ваши разговоры про рупор — это пиздёж

Я жопу не лизал у чинуши — совесть чиста

Остальное — задача общества.

Слушай, чё ты пристал?

Мне уже втирали про Олимп и стыд

Вечеринка — не монастырь, сними свой нимб, остынь

У нас пир во время чумы, глаза у нимф пусты

Зато наши нимфы юны, ваши — как Windows 3

И не ебёт!

Горожанам по барабану, кто капитан у штурвала

Не дай Бог мне горе от ума

Если власть — это клоунада, борьба с ней — белиберда

Нахера мне тогда в калашный ряд?

И не надо мне про обман для баранов электората

Игра без правил, я вне её

У меня полна голова тумана, призванье — марать бумагу

Я сам за себя и не еб...

Горожанам по барабану, кто капитан у штурвала

Не дай Бог мне горе от ума

Если власть — это клоунада, борьба с ней — белиберда

Нахера мне тогда в калашный ряд?

И не надо мне про обман для баранов электората

Игра без правил, я вне её

У меня полна голова тумана, призванье — марать бумагу

Я сам за себя, и не ебёт!

Пойми, меня не ебёт

Я что вам, сильный мира сего, политик?

Аллё

Я писатель, роли спасителей — не моё

Смотрите-ка, меня даже гор почти не берёт

Пора домой, эта вечеринка — гнильё

Кто-то перепил и блюёт

Я выхожу на площадь — огни, но мы не в Нью-Йорке

Вдали машина ревёт

Почти сажусь в такси, но внезапно вижу её

Містянам по барабану, хто капітан біля штурвала

Не дай Бог мені горе з розуму

Якщо влада – це клоунада, боротьба з нею – беліберда

Нахера мені тоді у калашний ряд?

І не треба мені про обман для баранів електорату

Гра без правил, я поза нею

У мене сповнена голова туману, покликання — бруднити папір

Я сам за себе і не ебет!

Я не був народжений для великих справ

Який із мене воїн, блядь, лідер та дисидент?

І як я опинився, здур, де вічний сюр

Посередині життя у сутінковому лісі?

Я несу і так ледь хрест, я ті не Іса

Кого я і куди поведу?

Я втрачений сам

Вони питають: ким же я став, за що борюся?

Де дорога?

Від'їбся, їй-богу, дай упораюсь

Дай кредитку, не гарячкуй і не кипишуй

Хто стирчить?

Мене жити не вчи, ми потроху

Dolce vita - шик або кітч, все занадто

Багачі, Живан-Жіванші, Джиммі-Джіммі Чу

Судячи з їхніх очей, всі повеселішали дуже

Щелепа туди-сюди, заледеніла ясна

Чесно, я сам не знаю, хлопець, ким же я став

Я лише письменник, моя справа — писати

І не ебет!

Містянам по барабану, хто капітан біля штурвала

Не дай Бог мені горе з розуму

Якщо влада – це клоунада, боротьба з нею – беліберда

Нахера мені тоді у калашний ряд?

І не треба мені про обман для баранів електорату

Гра без правил, я поза нею

У мене сповнена голова туману, покликання — бруднити папір

Я сам за себе і не ебет!

Я не підходжу для боротьби зі злом

Тут бунтарі всі приречені, як Авесалом

Я за добро, але я пишу книги, а в іншому

Та гори воно все полум'ям синім, ебись конем!

Страусовий прийом, але куди мені лізти на рожен?

Я у місті на пташиних правах, мені тут добре

Я не місцевий мажор, я, звичайно, бачу все

Мракобісся деспота, але в кого тут чесний офшор

Ну ж бо?

Якщо знайшов кут, не срі, де живеш

І ваші розмови про рупор — це піде.

Я дупу не лизав у чинуші - совість чиста

Решта – завдання суспільства.

Слухай, що ти причепився?

Мені вже втирали про Олімп та сором

Вечірка — не монастир, скинь свій німб, остигни

У нас бенкет під час чуми, очі у німф порожні

Зате наші німфи юні, ваші як Windows 3

І не ебет!

Містянам по барабану, хто капітан біля штурвала

Не дай Бог мені горе з розуму

Якщо влада – це клоунада, боротьба з нею – беліберда

Нахера мені тоді у калашний ряд?

І не треба мені про обман для баранів електорату

Гра без правил, я поза нею

У мене сповнена голова туману, покликання — бруднити папір

Я сам за себе і не еб...

Містянам по барабану, хто капітан біля штурвала

Не дай Бог мені горе з розуму

Якщо влада – це клоунада, боротьба з нею – беліберда

Нахера мені тоді у калашний ряд?

І не треба мені про обман для баранів електорату

Гра без правил, я поза нею

У мене сповнена голова туману, покликання — бруднити папір

Я сам за себе і не ебет!

Зрозумій, мене не ебет

Я що вам, сильний цього світу, політик?

Але

Я письменник, ролі рятівників – не моє

Дивіться, мене навіть гір майже не бере

Час додому, ця вечірка — гнилизна

Хтось перепив і блює

Я виходжу на площу - вогні, але ми не в Нью-Йорку

Вдалині машина реве

Майже сідаю в таксі, але раптово бачу її