Der Schlemihl - Ougenweide

Es war einmal ein Mensch mit Namen Schlemihl

Den sprach einst einer an

Ob er ihm nicht seinen Schatten verkauft

Er wäre alsbald ein reicher Mann

Nach kurzem Bedenken willigt er ein

Und bekam einen Beutel zum Lohn

«Dies Säcklein, das wird niemals leer»

Sprach der düst're Schattenkäufer voll Hohn

«Ja ich denk', ich tat einen guten Tausch»

Sagt sich unser Schlemihl alsdann

«Ich kauf' mir Schloss und Gut und Hof

Was fang' ich schon mit einem Schatten an.»

Der Herr Schlemihl der zog in ein anderes Land

Kauft' sich Schloss und Gut und Hof

Und heiraten wollte er dann auch bald

Eine Auserwählte gab es schon

Er ging zu seiner Geliebten Haus

Fragt: «Willst du mich nehmen zum Mann?»

«Drei Tage Bedenkzeit bitt' ich mir aus

Bevor ich ja sagen kann.»

Doch die Sonne, sie schien auf seine Gestalt

Und ohne Schatten stand er da

«Niemals nehme zum Manne ich dich

Ohne Schatten bist du auch der Seele bar.»

In der Tat, Schlemihl hat seinen Schatten verkauft

Und dabei seine Seele verlorn

Danach hat man niemals mehr von ihm gehört

Und niemand weiß mehr, dass er einst geborn

Danach hat man niemals mehr von ihm gehört

Und niemand weiß mehr, dass er einst geborn

Колись давним-давно жила людина на ім'я Шлеміль

Одного разу з ним хтось заговорив

Хіба він не продасть йому свою тінь?

Незабаром він стане багатою людиною

Після нетривалих коливань він погоджується

І отримав у нагороду сумку

«Цей маленький мішечок ніколи не буде порожнім»

— сказав похмурий тіньовий покупець, повний презирства

«Так, я думаю, що я зробив хороший обмін»

— каже тоді собі наш Шлеміль

«Я куплю замок, маєток і ферму

Що мені робити з тінню?»

Гер Шлеміль переїхав до іншої країни

Придбали замок, маєток і ферму

І він хотів скоріше одружитися

Вже був обраний

Він пішов до свого коханого дому

Запитайте: «Ти хочеш взяти мене своїм чоловіком?»

«Я прошу себе три дні подумати

Перш ніж я можу сказати «так».

Але сонце, воно сяяло на його форму

І він стояв без тіні

«Я ніколи не візьму тебе своїм чоловіком

Без тіні ти також оголиш свою душу».

Насправді Шлеміль продав свою тінь

І втратив душу в процесі

Після цього про нього більше не було чути

І вже ніхто не знає, що він колись народився

Після цього про нього більше не було чути

І вже ніхто не знає, що він колись народився