Étoiles Invisibles - Orelsan

Y’a plus personne dans l’cockpit

J’fais des plans sur la météorite, m’invente une dignité dans les égotrips

Mon album, c’est les chroniques d’un névrotique

Ma musique électronique, c’est la rhétorique de mes nerfs optiques

J’crois qu’le bonheur c’est d'être autiste, j’ai des pensées morbides

J’ai pas besoin d’un docteur, j’ai besoin d’un exorciste

On s’envoie dans l’espace, la tête sur orbite

Mais dès les premiers spasmes, la descente c’est du hors-piste

J’déteste être a court de tise: passe-moi la bouteille

J’traîne la nuit, mène une double vie à la Bruce Wayne

J’suis juste une Tour de Pise que mes potes soutiennent

J'écris les jours de pluie, aigri, m’interroge où l'époque nous mène

Les majors sortent des albums comme j’sors ma poubelle

C’est porte ouverte à n’importe qui peut chanter la bouche pleine

Tu devrais monter sur scène avec un néon rose

C’est la seule chose qui manque à ton label pour être une maison close

J’passe des nuits, nuits, nuits, à rien faire, j’regarde le temps défiler

Pendant qu’la pluie, pluie, pluie, pluie frappe à la fenêtre, j’attends qu’le

jour se lève

Seul, seul, seul, seul face à moi-même, fa-fa-face à moi-même

Seul seul seul seul, face à moi-même, j’attends qu’le jour se lève

C’est pas en insultant les meufs dans mes refrains qu’j’deviendrai quelqu’un,

mais j’aime bien

Donc lève le majeur ou lève les mains

Ça devient de plus en plus dur de rester sain

Alors on cherche à jouir de la vie à s’en péter le frein

Pantin, smicard nocturne à temps-plein

J’réflechis à des trucs bizarres, j’me fais des histoires sans fin

Seul, face à l’homme dans l’miroir, j’attends l’train

J’vis tard, j’kiffe boire comme si y’avait pas d’lendemain

J’m’implique dans rien, j’suis venu sur Terre pour voir

J’ferai peut-être le bien quand j’aurai des super-pouvoirs

Si t’es prêt à faire n’importe quoi pour accomplir tes rêves de gloire

Tu seras jamais une graine de star, juste une bête de foire

J’veux qu’mes propos transforment l’agneau en bête sanguinaire

Parce que leur système forme des robots qui gambergent en binaire

Mon but c’est pas une pute, la tête et les seins remplis d’air

Peu importe la saison, j’reste un singe en hiver

J’passe des nuits, nuits, nuits, à rien faire, j’regarde le temps défiler

Pendant qu’la pluie, pluie, pluie, pluie frappe à la fenêtre, j’attends qu’le

jour se lève

Seul, seul, seul, seul face à moi-même, fa-fa-face à moi-même

Seul seul seul seul, face à moi-même, j’attends qu’le jour se lève

Et il pleut tout l’temps dans cette ville de merde

La nuit j'écris mes prises de tête, mes crises de nerfs sur des beats de Skread

Rappeur à la p’tite semaine, la vie qu’je mène

Y’a marqué «On t’la met profond» entre les lignes de ma fiche de paye

Fort en théorie, nul en pratique

On cherche à vivre des trucs fantastiques mais on fait qu’des conneries

J’ai tout l’temps la gueule dans mes ordis, j’ai

Plus envie d’sortir, d’m'éclater, j’voudrais dormir des années

J’suis décalé, j’me lève quand la nuit tombe

À côté d’mes pompes, j’regarde le monde se dégrader

Noyé dans la pénombre, j’compte les secondes

J’voudrais déployer mes ailes, pouvoir rejoindre le ciel étoilé

Formaté par l’habitude, j’m’enferme dans ma p’tite bulle

J’titube, éclairé par la demi-lune

Épaulé par mes étoiles invisibles, «Septième Magnitude»

Certains rêvent de signer en major, pendant qu’on en fabrique une

J’passe des nuits, nuits, nuits, à rien faire, j’regarde le temps défiler

Pendant qu’la pluie, pluie, pluie, pluie frappe à la fenêtre, j’attends qu’le

jour se lève

Seul, seul, seul, seul face à moi-même, fa-fa-face à moi-même

Seul seul seul seul, face à moi-même, j’attends qu’le jour se lève

J’attends qu’le jour se lève

J’attends qu’le jour se lève

У кабіні нікого немає

Будую плани на метеорит, винаходжу собі гідність в еготрипах

Мій альбом - хроніка невротика

Моя електронна музика - це риторика моїх зорових нервів

Я вважаю, що щастя бути аутистом, у мене є хворобливі думки

Мені не потрібен лікар, мені потрібен екзорцист

Ми відправляємо себе в космос, наші голови на орбіті

Але з перших судом спуск позатрасовий

Я ненавиджу бути поза цим: передайте мені пляшку

Я тушуся вночі, веду подвійне життя Брюса Уейна

Я просто Пізанська вежа, яку підтримують мої друзі

Я пишу про дощові дні, озлоблений, дивуючись, куди несе нас час

Мейджори випускають альбоми, як я виношу сміття

Це відкриті двері для всіх, хто може співати з повним ротом

На сцену варто виходити з рожевим неоном

Це єдине, чого не вистачає вашому лейблу, щоб бути борделем

Я проводжу ночі, ночі, ночі, нічого не роблячи, Я спостерігаю, як минає час

Поки дощ, дощ, дощ, дощ стукає у вікно, я чекаю

світанок

Сам, сам, сам, сам перед собою, фа-фа-перед собою

Сама одна сама одна, перед собою, я чекаю світанку

Не ображаючи дівчат у своїх приспівах, я кимось стану,

але мені подобається

Тому підніміть середній палець або підніміть руки

Все важче і важче залишатися розсудливим

Тому ми намагаємося насолоджуватися життям до межі

Пантін, штатний нічний смікард

Я думаю про дивні речі, створюю нескінченні історії

Сама, обличчям до людини в дзеркалі, я чекаю поїзда

Живу допізна, люблю пити, ніби завтра не буде

Я ні в що не втручаюся, я прийшов на Землю подивитися

Я можу робити щось добре, коли отримаю надздібності

Якщо ви готові зробити все, щоб досягти своєї мрії про славу

Ти ніколи не будеш зірковим насінням, просто виродком

Я хочу, щоб мої слова перетворили ягня на кровожерного звіра

Тому що їхня система тренує роботів, які грають у двійковій системі

Моя мета не повія, голова і груди повні повітря

Незалежно від пори року, я залишаюся мавпою взимку

Я проводжу ночі, ночі, ночі, нічого не роблячи, Я спостерігаю, як минає час

Поки дощ, дощ, дощ, дощ стукає у вікно, я чекаю

світанок

Сам, сам, сам, сам перед собою, фа-фа-перед собою

Сама одна сама одна, перед собою, я чекаю світанку

І в цьому лайновому місті постійно йде дощ

Ночами пишу свої головні болі, свої нервові зриви на Skread beats

Щотижневий репер, моє життя

Між рядками мого платіжного листка є позначка «Ми вкладаємо це глибоко».

Сильний в теорії, слабкий на практиці

Ми намагаємося жити фантастичними речами, але робимо лише фігню

Я завжди придивляюся до своїх комп’ютерів

Більше не хочеться виходити, розважатися, я б хотів спати роками

Я нестандартний, я встаю, коли настає ніч

Поруч зі своїми туфлями я спостерігаю, як світ рухається вниз

Потонувши в темряві, я рахую секунди

Я хотів би розправити крила, щоб досягти зоряного неба

Відформатований за звичкою, я замикаюся у своїй маленькій бульбашці

Хитаюся, освітлений півмісяцем

За підтримки моїх невидимих ​​зірок, «Сьома величина»

Дехто мріє підписати майор, а ми робимо

Я проводжу ночі, ночі, ночі, нічого не роблячи, Я спостерігаю, як минає час

Поки дощ, дощ, дощ, дощ стукає у вікно, я чекаю

світанок

Сам, сам, сам, сам перед собою, фа-фа-перед собою

Сама одна сама одна, перед собою, я чекаю світанку

Я чекаю, коли встане день

Я чекаю, коли встане день