Сердца - Операция Пластилин

дело в том, что сердца

не становятся старше.

просветления пахнут

сиропом от кашля

мир на тонкой иголке

перестал вдруг быть нужным.

чтобы стать ближе к солнцу

можно просто стать лужей

испаряться, прощаясь,

становясь эфемерным.

задыхаться от Счастья,

что вернешься на Небо.

и грустить о своем,

что так глупо растратил.

одиночки вдвоем

одиноки в квадрате.

у них вечно Весна.

и холодные пальцы

улетать ведь всегда

проще, чем возвращаться

у них ветер под кожей

и взгляд.

грустновлюбленный

улыбаться прохожим.

и воронам зеленым.

забывая о чуде.

видя только лишь падаль.

так ломаются Люди,

уставшие падать.

и губами к щеке.

просто знать, что Ты дышишь.

и ходить по воде.

как по облачным крышам.

в этом терпком апреле

от разлуки.

к разлуке.

я дыханьем согрею

Твои нежжные руки.

справа в тому, що серця

не стають старшими.

просвітління пахнуть

сиропом від кашлю

світ на тонкій голці

раптом перестав бути потрібним.

щоб стати ближчим до сонця

можна просто стати калюжею

випаровуватися, прощаючись,

стаючи ефемерним.

задихатися від Щастя,

що повернешся на Небо.

і сумувати про своєму,

що так безглуздо розтратив.

одинаки вдвох

самотні в квадраті.

у них вічно Весна.

і холодні пальці

адже летіти завжди

простіше, ніж повертатися

у них вітер під шкірою

і погляд.

сумнолюбний

посміхатися перехожим.

і воронам зеленим.

забуваючи про чудо.

бачачи тільки падаль.

так ламаються Люди,

втомлені падати.

і губами до щоки.

просто знати, що Ти дихаєш.

і ходити по воді.

як по хмарних дахах.

у цьому терпкому квітні

від розлуки.

до розлуки.

я диханням зігрію

Твої ніжні руки.