Leis ganz leis - Oomph!

Sie saß allein auf ihrem Bett im dunklen Zimmer

Und durch das Fenster goss der Mond sein fahles Licht

Auf ihren Haaren glänzte sanft ein roter Schimmer

Und plötzlich fiel ihr eine Strähne ins Gesicht

Ein kühler Hauch auf ihrer Haut, sie fror von innen

Sie fühlte, wie er sich von hinten an sie schlich

Er sagte, diesmal gibt es leider kein Entrinnen

Und zärtlich strich er ihr die Tränen vom Gesicht

Leis, ganz leis

So sanft wie der Wind

Leis, ganz leis

Kommt der Tod

Dann sprang sie auf und wollte flieh’n, war wie von Sinnen

Denn er kam langsam auf sie zu, sie wich zurück

Doch ihrem Schicksal konnte sie nicht mehr entrinnen

Verlor das Gleichgewicht und brach sich das Genick

Leis, ganz leis…

So sanft wie der Wind

Leis, ganz leis

Kommt der Tod

Leis, ganz leis…

So sanft wie der Wind

Leis, ganz leis

Kommt der Tod

Вона сиділа сама на своєму ліжку в темній кімнаті

А крізь вікно місяць линув своє бліде світло

На її волоссі м’яко сяяло червоне мерехтіння

І раптом пасмо волосся впало їй на обличчя

Прохолодний дотик до її шкіри, вона замерзала всередині

Вона відчула, як він підкрався до неї ззаду

Він сказав, що цього разу, на жаль, немає втечі

І ніжно витер сльози з її обличчя

Тихо, дуже тихо

Ніжний, як вітер

Тихо, дуже тихо

приходить смерть

Тоді вона підскочила і хотіла втекти, вона була з глузду

Оскільки він повільно підійшов до неї, вона відступила

Але вона вже не могла уникнути своєї долі

Втратив рівновагу та зламав шию

Тихо, дуже тихо...

Ніжний, як вітер

Тихо, дуже тихо

приходить смерть

Тихо, дуже тихо...

Ніжний, як вітер

Тихо, дуже тихо

приходить смерть