Свобода - Ольви

Слово «свобода» затерто до дыр,

Ты решил построить свой собственный мир,

Где не будет лжи и предательств, где ветер — закон.

Ад или рай на пути — все равно,

Сбудется то, что предрешено,

Ты уходишь от этой земли, где ты обречен.

Веселый Роджер над головой:

Смерть ждать не будет — ты ринулся в бой,

Кровь на клинке — это плата за чьи-то грехи.

Мертвецы пусть хоронят своих мертвецов,

А судьба любит смелых и дураков,

Ну, а пуля — дура!

— равняет и тех и других!

Море примет непрощенных,

Ветры славу разнесут…

Ты летишь вперед ночью на восход,

Все пустив в расход: ни любви, ни рая!

Свет весенних звезд — прядь твоих волос,

Что хотел, сбылось.

Нормы презирая,

Перегнать закат, выбрав наугад,

И сам черт не брат!

Мир с петель сшибая,

Над землей кружить, словом дорожить,

Песни не забыть, как в огне сгорая

…Жить

На дворе новый век, новые времена,

Но у таких как ты здесь участь одна —

Байк ревет и летит, и скорость — закон.

С рожденья учили быть лучше всех:

Деньги, карьера — вот это успех,

Ты послал к чертям этот мир — и гори он огнем!

Чего стоят слова тех, кто устал!

Жизнь ждать не будет — ты всегда это знал,

Так газ до отказа и в ночь — обогнать этот мир!

Сбывается то, что предрешено,

Ад или рай на пути — все равно!

И плевать, что слово «свобода» затерто до дыр!

Дороги примут непокорных

Песни славу разнесут…

Слово «свобода» затерто до дір,

Ти вирішив побудувати свій власний світ,

Де не буде брехні і зрад, де вітер — закон.

Пекло або рай на шляху— все одно,

Збудеться те, що вирішено,

Ти йдеш від цієї землі, де ти приречений.

Веселий Роджер над головою:

Смерть чекати не буде ти кинувся в бій,

Кров на клинці — це плата за чиїсь гріхи.

Мерці хай ховають своїх мерців,

А доля любить сміливих і дурнів,

Ну, а куля — дурниця!

— рівняє і тих та інших!

Море прийме непрощених,

Вітри славу рознесуть.

Ти летиш вперед вночі на схід,

Все пустивши в витрати: ні любові, ні раю!

Світло весняних зірок — пасмо твого волосся,

Що хотів, справдилося.

Норми зневажаючи,

Перегнати захід сонця, вибравши навмання,

І сам чорт не брат!

Світ з петель збиваючи,

Над землею кружляти, словом дорожити,

Пісні не забути, як у вогні згоряючи

…Жити

На дворі нове століття, нові часи,

Але у таких як ти тут доля одна —

Байк реве і летить, і швидкість — закон.

З народження вчили бути найкращим:

Гроші, кар'єра — ось це успіх,

Ти послав до чортів цей світ і горі він вогнем!

Чого варті слова тих, хто втомився!

Життя чекати не буде — ти завжди це знав,

Так газ до відмови і вночі... — обігнати цей світ!

Здійснюється те, що вирішено,

Пекло або рай на шляху— все одно!

І плювати, що слово «свобода» затерто до дір!

Дороги приймуть непокірних

Пісні славу рознесуть.