До головокружения - Ольга Павенская

Я упаду в высокую траву,

От счастья и смятения.

И тёплый воздух я вдохну,

До головокружения.

И тёплый воздух я вдохну,

До головокружения.

Пусть сладкий миг,

Который проживу.

Запомнится и сбудется.

Как гром с небес,

В весеннюю грозу,

И пусть вокруг всё рушится.

Как гром с небес,

В весеннюю грозу,

И пусть вокруг всё рушится.

Мне хочется порой

Обнять весь мир,

Оставив все сомнения.

Ведь это радость наяву,

За все мои мучения.

Ведь это радость наяву,

За все мои мучения.

А каждый вздох,

Что делаю с тобой,

До умопомрачения.

Как много счастья мне одной,

До головокружения.

Как много счастья мне одной,

До головокружения.

Я впаду в високу траву,

Від щастя і сум'яття.

І тепле повітря я вдихну,

До запаморочення.

І тепле повітря я вдихну,

До запаморочення.

Нехай солодка мить,

Що проживу.

Запам'ятається і збудеться.

Як грім з небес,

Весняна гроза,

І нехай навколо все руйнується.

Як грім з небес,

Весняна гроза,

І нехай навколо все руйнується.

Мені хочеться часом

Обійняти весь світ,

Залишивши всі сумніви.

Адже це радість наяву,

За всі мої муки.

Адже це радість наяву,

За всі мої муки.

А кожний подих,

Що роблю з тобою,

До запаморочення.

Як багато щастя мені однієї,

До запаморочення.

Як багато щастя мені однієї,

До запаморочення.