Блюз капроновых чулок - Ольга Кормухина

Даль роняет литья и полдень так прозрачен, словно тонкий мой чулок.

Ты гадал и думал, но, так или иначе, прочь от любви не смог.

И думал и гадал, но только не отрекся, бывает светлой грусть.

Нам подарила осень золотые блестки на чулочный блюз.

Богатая старуха от жадности трясется, пряча золото в чулок.

Длинными ночами рассвета не дождется, ну, что за скука, не дай Бог!

Ты хочешь быть богатым, потерпи немного, бриллианты не причем.

Когда в чулках прозрачных мои увидишь ноги станешь богачом!

Не судите строго, ножка так хр*нова, надо бы еще чуток.

Ты на меня не сетуй, я богата только этим, спрячу всю себя в чулок.

Не думал, не гадал, что встретишь эту песню, так похвали мой вкус.

Я так люблю тебя, поверь, не пустит петлю мой чулочный блюз.

Ты думал и гадал, но только не отрекся, бывает светлой грусть.

Нам подарила осень золотые блестки на чулочный блюз.

Даль упускає лиття і опівдні так прозорий, немов тонка моя панчоха.

Ти гадав і думав, але, так чи інакше, геть від любові не зміг.

І думав і гадав, але тільки не зрікся, буває світлий смуток.

Нам подарувала осінь золоті блискітки на панчоху.

Багата стара від жадібності трясеться, ховаючи золото в панчоху.

Довгими ночами світанку не дочекається, ну, що за нудьга, не дай Боже!

Ти хочеш бути багатим, потерпи трохи, діаманти не причому.

Коли в панчохах прозорих мої побачиш ноги станеш багатієм!

Не судіть строго, ніжка так хр * нова, треба ще трохи.

Ти на мене не нарікай, я багата тільки цим, сховаю всю себе в панчоху.

Не думав, не гадав, що зустрінеш цю пісню, так похвали мій смак.

Я так люблю тебе, повір, не пустить петлю мій панчоховий блюз.

Ти думав і ворожив, але тільки не відрікся, буває світлий смуток.

Нам подарувала осінь золоті блискітки на панчоху.