Открой мне дверь - Ольга Кормухина, Алексей Белов

Я, как во сне, иду сквозь разные двери…

Но нет тебя ни за одной,

Но нет тебя ни за одной…

И мысли стонут, как голодные звери,

Что всё уже потеряно давно,

Что всё уже потеряно давно…

Открой мне, сердце — дверь твою!

Я всё за это отдаю!

Я без тебя погибну, как в бою.

В такую ночь холодную,

Открой мне, сердце — дверь твою!

Я всё тебе за это отдаю!

Я, как во сне, иду в застывшее время…

И я не знаю, сколько мне идти,

И я не знаю, сколько мне идти…

И тысячи логических уравнений

Мне не помогут ключ к тебе найти,

Мне не помогут ключ к тебе найти.

Ночь не сдает своих позиций…

Боль стережет свои границы…

Слышишь, как крылом

Мой голос бьется словно птица

За твоим окном…

Я, як уві сні, йду крізь різні двері...

Але немає тебе ні за одною,

Але немає тебе ні за одною…

І думки стогнуть, як голодні звірі,

Що все вже втрачено давно,

Що все вже загублено давно…

Відкрий мені, серце — двері твої!

Я все за це віддаю!

Я без тебе загину, як у бою.

Такої ночі холодної,

Відкрий мені, серце — двері твої!

Я все тобі за це віддаю!

Я, як у сні, йду в застиглий час…

І я не знаю, скільки мені йти,

І я не знаю, скільки мені йти...

І тисячі логічних рівнянь

Мені не допоможе ключ до тебе знайти,

Мені не допоможе ключ до тебе знайти.

Ніч не здає своїх позицій…

Біль стереже свої межі.

Чуєш, як крилом

Мій голос б'ється немов птах

За твоїм вікном…