Губы - Ольга Бузова

Этот ритм заполняет всё.

Пьём напитки, ночь меняется.

Колоритно говорит мне, но: "О-о-о, у, о-о-о!"

Снова ритм заполняет всё.

Нами движет чувство до сих пор.

Снова близость, как же глупо всё по новой, но…

Эти мокрые губы... Я сама, как не своя!

И на голову мою - ну, зачем твои мне мокрые губы!?

Ты запутал вновь меня, и на голову мою

Ну зачем - скажи мне это?

Ну зачем опять!

Ну зачем опять!

Ну зачем опять!

Ну зачем опять?

Ну зачем опять?

Ну зачем опять?

Говори мне нежные слова.

Ощущаю снова я твой взгляд.

Ближе тело и движение в такт - так, так, так, тик, тик-так.

Снова ритм вскружит голову - ностальгия, я так не могу.

Снова шёпот, снова тихо - это дико;

но -

Эти мокрые губы... Я сама, как не своя!

И на голову мою - ну, зачем твои мне мокрые губы!?

Ты запутал вновь меня, и на голову мою

Ну зачем - скажи мне это?

Ну зачем опять!

Ну зачем опять!

Ну зачем опять!

Ну зачем опять?

Ну зачем опять?

Ну зачем опять?

Мокрые губы твои - я помню такими их.

Мокрые губы твои не смогу забыть.

Эти мокрые губы... Я сама, как не своя!

И на голову мою - ну, зачем твои мне мокрые губы!?

Ты запутал вновь меня, и на голову мою

Ну зачем - скажи мне это?

Ну зачем опять!

Ну зачем опять!

Ну зачем опять!

Ну зачем опять?

Ну зачем опять?

Ну зачем...

Ну зачем - скажи мне это?

Цей ритм наповнює все.

П'ємо напої, ніч міняється.

Колоритно каже мені, але: "О-о-о, у, о-о-о!"

Знову ритм заповнює все.

Нами рухає почуття досі.

Знову близькість, як же безглуздо все за новою, але...

Ці мокрі губи... Я сама, як не своя!

І на голову мою – ну, навіщо твої мені мокрі губи!?

Ти заплутав знову мене, і на голову мою

Ну навіщо – скажи мені це?

Ну, навіщо знову!

Ну, навіщо знову!

Ну, навіщо знову!

Ну, навіщо знову?

Ну, навіщо знову?

Ну, навіщо знову?

Говори мені ніжні слова.

Відчуваю я знову твій погляд.

Ближче тіло і рух у такт - так, так, так, тик, тик-так.

Знову ритм закрутить голову – ностальгія, я так не можу.

Знову шепіт, знову тихо – це дико;

але -

Ці мокрі губи... Я сама, як не своя!

І на голову мою – ну, навіщо твої мені мокрі губи!?

Ти заплутав знову мене, і на голову мою

Ну навіщо – скажи мені це?

Ну, навіщо знову!

Ну, навіщо знову!

Ну, навіщо знову!

Ну, навіщо знову?

Ну, навіщо знову?

Ну, навіщо знову?

Мокрі губи твої – я пам'ятаю такими їх.

Мокри губи твої не зможу забути.

Ці мокрі губи... Я сама, як не своя!

І на голову мою – ну, навіщо твої мені мокрі губи!?

Ти заплутав знову мене, і на голову мою

Ну навіщо – скажи мені це?

Ну, навіщо знову!

Ну, навіщо знову!

Ну, навіщо знову!

Ну, навіщо знову?

Ну, навіщо знову?

Ну навіщо...

Ну навіщо – скажи мені це?