Моя беда - Олег Хромов

Мои цветы — душистая печаль,

Глоток последний пьют из теплой лужи,

Моя любовь разбита об асфальт,

Скажи, беда, зачем тебе я нужен.

Ты не полюбишь — моя беда,

Ты все остудишь, как талая вода,

А грозы грянут, сотрут следы,

Как быстро вянут мои цветы.

Мои цветы — живой букет из роз,

Вас треплет ветер, лепестки ломая,

Мои цветы сегодня вместо слез,

Росой холодной жар свой остужают.

Ты не полюбишь — моя беда,

Ты все остудишь, как талая вода,

А грозы грянут, сотрут следы,

Как быстро вянут мои цветы.

Мои цветы — любовь весенних снов,

О самом теплом так и не узнали,

И от дождя твоих холодных слов

Дрожат и мерзнут в солнечном квартале.

Ты не полюбишь — моя беда,

Ты все остудишь, как талая вода,

А грозы грянут, сотрут следы,

Как быстро вянут мои цветы.

Мої квіти - запашний сум,

Ковток останній п'ють із теплої калюжі,

Моє кохання розбите про асфальт,

Скажи, біда, навіщо тобі я потрібен.

Ти не полюбиш — моя біда,

Ти все остудиш, як тала вода,

А грози гримнуть, зітруть сліди,

Як швидко в'януть мої квіти.

Мої квіти - живий букет з троянд,

Вас тріпає вітер, пелюстки ламаючи,

Мої квіти сьогодні замість сліз,

Росою холодний жар свій остуджують.

Ти не полюбиш — моя біда,

Ти все остудиш, як тала вода,

А грози гримнуть, зітруть сліди,

Як швидко в'януть мої квіти.

Мої квіти - любов весняних снів,

Про саме тепло так і не дізналися,

І від дощу твоїх холодних слів

Тремтять і мерзнуть у сонячному кварталі.

Ти не полюбиш — моя біда,

Ти все остудиш, як тала вода,

А грози гримнуть, зітруть сліди,

Як швидко в'януть мої квіти.