Белые птицы - Олег Хромов

С детства мы с тобой любили белых птиц,

Я гонял веселых голубей,

Жаль, не замечал твоих больших ресниц,

Ты была взрослей и рисовала журавлей.

Дети были — спорили, подросли — расстались,

Улетели журавли, а голуби остались.

Белые птицы кружат над крышами,

Может вы где-нибудь видели,

Может быть слышали,

Где та калиточка в добрую сказку,

Где та девчонка с косичками,

В синей аляске.

Где та девчонка с косичками,

В синей аляске.

Ах, каким смешным бывает детский спор,

Как веселый крик весенних птиц,

Но твои глаза я помню до сих пор,

Губки бантиком узнаю я из тысячи лиц.

Словно гуси-лебеди из забытой книжки,

Унесли красавицу от глупого мальчишки.

Белые птицы кружат над крышами,

Может вы где-нибудь видели,

Может быть слышали,

Где та калиточка в добрую сказку,

Где та девчонка с косичками,

В синей аляске.

Где та девчонка с косичками,

В синей аляске.

З дитинства ми з тобою любили білих птахів,

Я ганяв веселих голубів,

Шкода, не помічав твоїх великих вій,

Ти була дорослою і малювала журавлів.

Діти були — сперечалися, підросли — розлучилися,

Полетіли журавлі, а голуби залишилися.

Білі птахи кружляють над дахами,

Може ви десь бачили,

Можливо чули,

Де та хвіртка в добру казку,

Де та дівчина з косичками,

У синій алясці.

Де та дівчина з косичками,

У синій алясці.

Ах, яким кумедним буває дитяча суперечка,

Як веселий крик весняних птахів

Але твої очі я пам'ятаю досі,

Губки бантиком дізнаюся я з тисячі осіб.

Немов гуси-лебеді із забутої книжки,

Понесли красуню від дурного хлопця.

Білі птахи кружляють над дахами,

Може ви десь бачили,

Можливо чули,

Де та хвіртка в добру казку,

Де та дівчина з косичками,

У синій алясці.

Де та дівчина з косичками,

У синій алясці.