Ваниль - Оксана Казакова

Я дыханием ванили растаю в тебе

В холодных дождях любви

Я хочу, чтоб мы уплыли в закате зимы,

На каплях росы, мой свет.

Припев:

Прикосновения, и на мгновенье

Тебе передам свои ощущения.

Ко мне прикоснись, и пусть лунный свет

Согреет зимой тебя и меня.

Прикосновения, прикосновения, прикосновения.

Прикосновения, прикосновения, прикосновения.

Мы с тобой, как лёгкий ветер, играем с огнём.

Мы в сердце, как две реки.

Я хочу, чтоб мы уплыли в закате зимы,

На каплях росы, мой свет.

Припев:

Прикосновения, и на мгновенье

Тебе передам свои ощущения.

Ко мне прикоснись, и пусть лунный свет

Согреет зимой тебя и меня.

Прикосновения, прикосновения, прикосновения.

Прикосновения, прикосновения, прикосновения.

Всё растворится в свете, сольёмся мы в одно.

Желанием мысли мы сможем узнать, что:

Припев:

Прикосновения, и на мгновенье

Тебе передам свои ощущения.

Ко мне прикоснись, и пусть лунный свет

Согреет зимой тебя и меня.

Прикосновения, прикосновения, прикосновения.

Прикосновения, прикосновения, прикосновения.

Я диханням ванілі розтаю в тебе

У холодних дощах кохання

Я хочу, щоб ми спливли в заході зими,

На краплях роси, моє світло.

Приспів:

Дотику, і на миття

Тобі передам свої відчуття.

До мене доторкнися, і нехай місячне світло

Зігріє взимку тебе і мене.

Дотику, дотику, дотику.

Дотику, дотику, дотику.

Ми з тобою, як легкий вітер, граємо з вогнем.

Ми в серці, як дві річки.

Я хочу, щоб ми спливли в заході зими,

На краплях роси, моє світло.

Приспів:

Дотику, і на миття

Тобі передам свої відчуття.

До мене доторкнися, і нехай місячне світло

Зігріє взимку тебе і мене.

Дотику, дотику, дотику.

Дотику, дотику, дотику.

Все розчиниться в світлі, зіллємося ми в одне.

Бажанням думки ми зможемо дізнатися, що:

Приспів:

Дотику, і на миття

Тобі передам свої відчуття.

До мене доторкнися, і нехай місячне світло

Зігріє взимку тебе і мене.

Дотику, дотику, дотику.

Дотику, дотику, дотику.