Мои ресницы - Оксана Казакова

Видишь, я улыбаюсь нежно,

Тебе на память дарю просто так,

Хочу, чтобы ты увидел солнце в глазах моих.

Забудь обо всем, что раньше

Было когда-то что-то не так.

Румба не потерпит фальши,

У нас все на двоих.

Хочу спать,

Мои ресницы — это ты,

Моим ресницам тепло.

Я не устану видеть сны.

Но я дождь,

Который хочет на юг,

Где будут ждать его так,

Как после жарких солнцерук.

Хочу спать,

Мои ресницы — это лес,

В котором буду летать,

С тобой достану до небес.

Ведь я дождь,

Который хочет на юг,

Где будут ждать его так,

Как после жарких солнцерук.

Ты, как лев, по своей природе,

Без оглядки, и только вперед.

Охота и преданность чистой любви в твоей крови.

А я, как львица, спою тебе песню

На те слова, что придумал нам бог.

Как чувства сильнее стали,

У нас все на двоих.

Хочу спать,

Мои ресницы — это ты,

Моим ресницам тепло,

Я не устану видеть сны.

Но я дождь,

Который хочет на юг,

Где будут ждать его так,

Как после жарких солнцерук.

Хочу спать,

Мои ресницы — это лес,

В котором буду летать,

С тобой достану до небес.

Ведь я дождь,

Который хочет на юг,

Где будут ждать его так,

Как после жарких солнцерук.

Хочу спать…

Это ты…

Тепло…

Я не устану видеть сны.

Я дождь…

На юг…

Его так,

Как после жарких солнцерук.

Хочу спать,

Мои ресницы — это лес,

В котором буду летать,

С тобой достану до небес.

Ведь я дождь,

Который хочет на юг,

Где будут ждать его так,

Как после жарких солнцерук.

Бачиш, я посміхаюся ніжно,

Тобі на пам'ять дарую просто так,

Хочу, щоб ти побачив сонце в очах моїх.

Забудь про все, що раніше

Було колись щось не так.

Румба не зазнає фальшів,

У нас все на двох.

Хочу спати,

Мої вії — це ти,

Моїм вій тепло.

Я не втомлюся бачити сни.

Але я дощ,

Який хоче на південь,

Де чекатимуть його так,

Як після спекотних сонцерук.

Хочу спати,

Мої вії — це ліс,

У якому літатиму,

З тобою дістану до небес.

Адже я дощ,

Який хоче на південь,

Де чекатимуть його так,

Як після спекотних сонцерук.

Ти, як лев, за своєю природою,

Без оглядки, і тільки вперед.

Полювання і відданість чистого кохання у твоїй крові.

А я, як левиця, заспіваю тобі пісню

На ті слова, що придумав нам бог.

Як почуття сильніші за стали,

У нас все на двох.

Хочу спати,

Мої вії — це ти,

Моїм вії тепло,

Я не втомлюся бачити сни.

Але я дощ,

Який хоче на південь,

Де чекатимуть його так,

Як після спекотних сонцерук.

Хочу спати,

Мої вії — це ліс,

У якому літатиму,

З тобою дістану до небес.

Адже я дощ,

Який хоче на південь,

Де чекатимуть його так,

Як після спекотних сонцерук.

Хочу спати…

Це ти…

Тепло…

Я не втомлюся бачити сни.

Я дощ...

На південь…

Його так,

Як після спекотних сонцерук.

Хочу спати,

Мої вії — це ліс,

У якому літатиму,

З тобою дістану до небес.

Адже я дощ,

Який хоче на південь,

Де чекатимуть його так,

Як після спекотних сонцерук.