Мать порядка - Облачный край

А заря уже вроде забрезжила,

Но цеплялся за власть дом Романовых.

И народ ходил хмурыми тучами —

Для грозы он еще не созрел.

И хотя предпосылки все видели,

Но не каждый их мог сформулировать —

Для грозы он еще не созрел.

На гранитных балконах ораторы

Языками фехтуют, как шпагами.

Митингуют различные фракции,

Но к победе все вместе придут.

Этот факт мы подвергнем анализу

На предмет отыскания истины —

Ведь к победе все вместе придут.

На мосту задушили урядника,

Отобрали свисток и оружие,

И лежал он, слуга департамента,

А студенты плевались над ним.

Никакого у них уважения

Ни к мундиру, ни к чину, ни к обществу;

И студенты плевались над ним.

Завоюем всеобщее равенство,

Мировое раздуем пожарище.

Ты прощай, Петербург Достоевского,

Мы построим иные миры.

Завоюем всеобщее равенство!

Интересно, а чтоб это значило?

Мы построим иные миры!

Разбазарились!

Время уж заполночь,

Предлагаю прикрыть заседание,

Повлиять уже поздно на что-либо,

В самый раз распустить кабинет!

Затревожилось небо, захмурилось,

Запотело багровыми пятнами,

Обозначились смутные контуры,

Слышен топот лаптей и сапог.

Слышен топот лаптей и сапог!

Лаптей и сапог…

И сапог… и сапог…

А заря вже начебто забряжила,

Але чіплявся за владу будинок Романових.

І народ ходив похмурими хмарами —

Для грози він ще не дозрів.

І хоч передумови все бачили,

Але не кожний їх міг сформулювати —

Для грози він ще не дозрів.

На гранітних балконах оратори

Мовами фехтують, як шпагами.

Мітингують різні фракції,

Але до перемоги всі разом прийдуть.

Цей факт ми піддамо аналізу

На предмет відшукання істини —

Адже до перемоги всі разом прийдуть.

На мосту задушили урядника,

Відібрали свисток та зброю,

І лежав він, слуга департаменту,

А студенти плювалися над ним.

Жодної у ніх поваги

Ні до мундиру, ні до чину, ні до суспільству;

І студенти плювалися над ним.

Завоюємо загальну рівність,

Світове роздмухуємо згарище.

Ти прощай, Петербург Достоєвського,

Ми побудуємо інші світи.

Завоюємо загальну рівність!

Цікаво, а щоб це означало?

Ми побудуємо інші світи!

Розбазарилися!

Час вже заповночь,

Пропоную прикрити засідання,

Вплинути вже пізно на будь-що,

Саме раз розпустити кабінет!

Затривожилося небо, захмурилося,

Запітніло багряними плямами,

Позначилися невиразні контури,

Чутний тупіт лаптей і чобіт.

Чутний тупіт лаптей і чобіт!

Лаптей і чобіт…

І чобіт... і чобіт...