Everasia - Novembre

Si inizia un nuovo viaggio

di terra, aria, e mare

e poi volare, sino a quasi il sole sfiorare

(A new jurney begins,

by earth, air and sea

and then flying 'till almost caressing the sun)

Issa oh, oh issa

issa oh, oh issa

issa oh, oh issa

issa oh, oh Da padre a figlio

da padre a figlio

da padre al figlio del figlio

(From father to son

form father to the son of the son)

Feel the summer in this morning

and it’s thousands passions riding

riding us to farther seas and rising

dreams of Everasia

And the gold is there, just cross that

bridge of clay, damn!

be brave an take that treasure where

your father spent strength

And I avoid the mire in which

my legs has falter

the boots are laced, the eastwind

leads you, dear old ship,

way Everasia

Alla fine delle righe, solo il tempo per capire

che si muore e il tempo non si ferma mai

ma per te che sai gioire son

bugie da ignorare

vivi sempre non morire mai

(In the end of the lines thre’s just the

time to realise

that we die and the time never stops.

These are nothing but lies to you, who bear joy.

Do never die, live forever)

Oceanheart, non-forgotten

soon will rise from its deepest self,

it will rise

to its primal splendour, it will rise back

Atlantis, new knowledge

new geometry, new astronomy, magic

Religion of the science

erecting its churches

devoid of heavens

It’s fire, what we need it’s fire,

for this world gone, fire, fire

Si inizia un nuovo viaggio

di terra, aria, e mare

e poi volare, sino a quasi il sole sfiorare

(Починається новий шлях,

землею, повітрям і морем

а потім літає, майже пестить сонце)

Ісса о, о ісса

ісса о, о ісса

ісса о, о ісса

ісса о, о Da padre a figlio

da padre a figlio

da padre al figlio del figlio

(Від батька до сина

від батька до сина сина)

Відчуйте літо сьогодні вранці

і це тисячі пристрастей

везе нас в дальні моря й піднімається

мрії про Євразію

І золото є, просто перекресліть це

глиняний міст, блін!

будь мужнім і візьми той скарб куди

твій батько витратив сили

І я уникаю багно, в якому

мої ноги хитаються

чоботи шнуровані, східний вітер

веде тебе, любий старий корабель,

шлях Єверазія

Alla fine delle righe, solo il tempo per capire

che si muore e il tempo non si ferma mai

ma per te che sai gioire son

bugie da ignorare

vivi semper non morire mai

(Наприкінці рядків є просто

час усвідомити

що ми вмираємо, і час ніколи не зупиняється.

Це не що інше, як брехня для вас, які несуть радість.

Ніколи не вмирай, живи вічно)

Океанське серце, не забуте

скоро підніметься зі свого найглибшого я,

воно підніметься

до свого первісного блиску, воно повернеться

Атлантида, нові знання

нова геометрія, нова астрономія, магія

Релігія науки

споруджуючи свої церкви

позбавлені небес

Це вогонь, нам потрібен вогонь,

бо цей світ пішов, вогонь, вогонь