Vēlais Pīlādzis - Normunds Rutulis, Ance Krauze

Tā kā podziņa mākoņ' mētelī

Spoža zvaigzne mirgo augstu debesīs

Sārtā odziņa, smaids, kas izdzisīs

Guļ zem loga sniegā pīlādzis

Nav neviena vairs kam to apraudzīt

Ogas nolasīt vairs putni nelidos kailā pazarē

Vēl ir augļu daudz

Tomēr garām kamanas tam brauc

Zaros kailajos tagad gaudo vējš

Un pa vienai vien no zara sārtās ogas plēš

Vēlais pīlādzis, aizkavējies vārds

Sniegs pie tavām kājām kļuvis maigi sārts

Vai tu atceries kā mēs sēdējām

Tur zem loga siltos maija vakaros

Tagad viss ir balts, maigā sniegā tīts

Un pa vienai, pīlādžogas krīt

Tā kā podziņa mākoņ' mētelī

Vēl joprojām kāda zvaigzne augšā mirdz

Sārtā odziņa, pati pēdējā

Turies mana, lielā cerība

Як стручок у хмарі

Високо в небі мерехтить ясна зірка

Рожева лисиця, посмішка, яка зникне

Під вікном на снігу спить старший

Немає більше нікого, хто б це побачив

Птахи більше не літатимуть на голий ринок збирати ягоди

Фруктів ще багато

Проте сани його обминають

Зараз вітер виє в голих гілках

І одна за одною зривають з гілки рожеві ягідки

Пізня бузина, запізніле слово

Сніг біля твоїх ніг став ніжно-рожевим

Пам'ятаєш як ми сиділи

Там під вікном у теплі травневі вечори

Тепер усе біле, закутане м’яким снігом

І одна за одною падають бузини

Як стручок у хмарі

Вгорі ще сяє зірка

Рожева лисиця, остання

Тримайся, моя велика надія