Реквием - Ногу свело!

В земле устал лежать солдат,

В бою он пал неравном двадцать лет назад.

Поднимись, и в поля уходи лаская цветы,

Соловьи вслед тебе будут петь песни войны.

Тебя пытал палач в плену,

А ты устал, но тайну не открыл ему.

Поднимись и цветов луговых маме сорви,

Не сердись, что в музей отнесли награды твои.

Припев:

Пулемет мет тра-та-та-та-та, автомат мат тра-та-та-та-та — стреляет,

То ли убьет, то ли не убьет, то ли убьет, то ли не убьет — кто его знает.

В полях живет дыханье рек,

Теперь твой дом здесь незнакомый человек.

Так и шел по земле он, зажав рану рукой,

Молодежь в деревнях поняла — это герой.

Припев:

Пулемет мет тра-та-та-та, миномет мет тра-та-та-та-та — стреляет,

То ли убьет, то ли не убьет, то ли убьет, то ли не убьет — кто его знает.

Тра-та-та-та-та, тра-та-та-та-та-та, стреляет,

То ли убьет, то ли не убьет, то ли убьет, то ли не убьет — никто не знает.

Соловьи вслед тебе будут петь песни войны…

У землі втомився лежати солдат,

У бою він упав нерівному двадцять років тому.

Піднімися, і в поля йди ласкаючи квіти,

Солов'ї слідом тобі співатимуть пісні війни.

Тебе катував кат у полоні,

А ти втомився, але таємницю не відкрив йому.

Піднімися і квітів лугових мамі зірви,

Не сердись, що в музей віднесли нагороди твої.

Приспів:

Кулемет мет тра-та-та-та-та, автомат мат-тра-та-та-та-стреляет,

Чи то уб'є, чи не уб'є, чи уб'є, чи не уб'є — хто його знає.

У полях живе подих річок,

Тепер твій будинок тут незнайома людина.

Так і йшов по землі він, затиснувши рану рукою,

Молодь у селах зрозуміла — це герой.

Приспів:

Кулемет мет тра-та-та-та, міномет мет тра-та-та-та — стріляє,

Чи то уб'є, чи не уб'є, чи уб'є, чи не уб'є — хто його знає.

Тра-та-та-та-та, тра-та-та-та-та, стріляє,

Чи то уб'є, чи не уб'є, чи уб'є, чи не уб'є — ніхто не знає.

Солов'ї слідом тобі співатимуть пісні війни.