Элегия - Ногу свело!

Тихо скрипнула луна и зажгла фонарь.

Кто-то в мусоропровод окунул ведро.

За углом мелькнула тень в сумерках ночи.

Это кошка в гаражи бегала к коту.

У любимой под окном я читал стихи.

Кто-то на голову мне сверху наплевал.

Может это не она, может и она.

Все равно ее люблю, несмотря на вонь.

Проигрыш

Кто-то в отблесках мосса дико хохоча,

Отбивает головой пыль от батарей.

Я ничуть не удивлен, что такая грязь.

Потому что дворник наш потерял метлу, потерял метлу.

А я от скуки в небеса кинул молоток.

Гневно пискнул воробей и отдал концы.

Смачно врезались в асфальт кадка с молоком.

Я пичугу пожалел и пошел курить.

Тихо скрипнув місяць і запалив ліхтар.

Хтось у сміттєпровід занурив відро.

За кутом майнула тінь у сутінках ночі.

Це кішка в гаражі бігала до кота.

У улюбленій під вікном я читав вірші.

Хтось на голову мені зверху наплював.

Може це не вона, може і вона.

Все одно її люблю, незважаючи на сморід.

Програш

Хтось у відблисках моса дико регоче,

Відбиває головою пил від батарей.

Я нітрохи не здивований, що такий бруд.

Тому що двірник наш втратив мітлу, втратив мітлу.

А я від нудьги в небеса кинув молоток.

Гнівно пискнув горобець і віддав кінці.

Смачно врізалися в асфальт діжка з молоком.

Я пташку пожалів і пішов курити.