Возвращайся - Нодар Ревия, Севак Ханагян

За окном тишина, на душе пустота;

В серой дымке исчезли родные места.

Корабли обгоняют чужую волну.

Командиры уводят солдат на войну;

Но как тени веков, исчезая во мгле —

Остаются навеки в далекой Земле.

Припев:

Только матери ждут, только жены не спят.

Только девочки-дочки у окон стоят.

Догорают под звездным покровом мосты,

Одеваются в черные краски цветы.

Кто-то завтра погибнет от рук палача.

И в квартире напротив зажжется свеча.

И польется молитва: «Спаси, сохрани…»

И послышаться крики: «Верни мне, верни!»

Припев:

Только матери ждут, только жены не спят.

Только девочки-дочки у окон стоят.

И сердца их наполнены жгучей тоской.

И неслышно кричат: «Возвращайся домой!»

Только матери ждут, только жены не спят.

Только девочки-дочки у окон стоят.

И сердца их наполнены жгучей тоской.

И неслышно кричат…

За вікном тиша, на душі порожнеча;

У сірому серпанку зникли рідні місця.

Кораблі обганяють чужу хвилю.

Командири ведуть солдатів на війну;

Але як тіні віків, зникаючи в мгле —

Залишаються навіки в далекої Землі.

Приспів:

Тільки матері чекають, тільки дружини не сплять.

Тільки дівчинки-дочки біля вікон стоять.

Догоряють під зоряним покровом мости,

Одягаються в чорні фарби квіти.

Хтось завтра загине від рук ката.

І в квартирі навпаки запалиться свічка.

І поллється молитва: «Врятуй, збережи…»

І почутися крики: «Поверни мені, поверни!»

Приспів:

Тільки матері чекають, тільки дружини не сплять.

Тільки дівчинки-дочки біля вікон стоять.

І серця їх наповнені пекучою тугою.

І нечутно кричать: «Повертайся додому!»

Тільки матері чекають, тільки дружини не сплять.

Тільки дівчинки-дочки біля вікон стоять.

І серця їх наповнені пекучою тугою.

І нечутно кричать...