юнкерская - Ночные Снайперы

Кто-то тихо постучал дверь открыл, вошёл и сел.

Я его не приглашал, он так просто прилетел,

Скажи ему: «Спасибо…»

За окном его корабль наслаждался тишиной.

Он вернулся лишь за тем, чтобы взять меня с собой.

Скажи ему: «Не надо…»

Я давно лежу на дне.

Мои мысли — мутный дым.

Сколько лет прошло с тех пор,

Когда я был молодым.

Не нужно говорить.

Да, я знал, что он придёт.

Быть иначе не могло.

Но он опоздал на жизнь — нам опять не повезло.

Скажи ему: «Бывает…»

За окном его корабль был у осени в плену.

Он давно её искал и любил её одну,

Скажи ему: «Удачи…»

Я давно лежу на дне.

Мои мысли — мутный дым.

Сколько лет прошло с тех пор,

Когда я был молодым.

Не нужно говорить.

И прозрачное тепло вдруг упало на ладонь.

Он поднялся и ушёл и не взял меня с собой,

Спроси его: «Куда?..»

И корабль его унёс на плечах осенний плен,

Недосказанность любви оставляя мне взамен.

Скажи мне: «Навсегда…»

Я давно лежу на дне.

Мои мысли — мутный дым.

Сколько лет прошло с тех пор,

Когда я был молодым.

Не нужно говорить.

Хтось тихо постукав двері відчинив, увійшов і сів.

Я його не запрошував, він так просто прилетів,

Скажи йому: «Спасибі…»

За вікном його корабель насолоджувався тишею.

Він повернувся лише за тим, щоб взяти мене з собою.

Скажи йому: «Не треба…»

Я давно лежу на дні.

Мої думки - каламутний дим.

Скільки років минуло з тих пір,

Коли я був молодим.

Не треба говорити.

Так, я знав, що він прийде.

Бути інакше не могло.

Але він запізнився на життя — нам знову не пощастило.

Скажи йому: «Бує…»

За вікном його корабель був у осені в полоні.

Він давно її шукав і любив її одну,

Скажи йому: «Удачі…»

Я давно лежу на дні.

Мої думки - каламутний дим.

Скільки років минуло з тих пір,

Коли я був молодим.

Не треба говорити.

І прозоре тепло раптом впало на долоню.

Він піднявся і пішов і не взяв мене з собою,

Запитай його: «Куди?..»

І корабель його забрав на плечах осінній полон,

Недоказаність любові залишаючи мені натомість.

Скажи мені: "Назавжди ..."

Я давно лежу на дні.

Мої думки - каламутний дим.

Скільки років минуло з тих пір,

Коли я був молодим.

Не треба говорити.