31-я весна - Ночные Снайперы

Большой, широкий город, магистрали и дома,

Гусары в окнах, бесполезная тюрьма,

Зелёным яблоком железо запоёт,

Ты станешь слаще.

А я пропала без вести в японских лагерях,

Пропала голубем, синицею в руке.

Я застывала в ожидании тебя,

Неблагодарна.

С тобой проводит ночи 31-я весна

И без сомнения ревнует ко всему,

И без сомнения ревнует ко всему,

Бьёт стекла.

А я прощаюсь с городом просоленным,

Куда в любое время не доходят поезда,

И губы часто здесь обветрены мои бывали.

Рассвет, в салоне крылья, паутина, провода,

Я мягким тигром сторожу тебя в окне,

И обалдевшая от нежности вода

Несовершенна.

А я к тебе стремлюсь, я нагибаюсь до земли.

Я в этом марте, в этом марте навсегда,

И одуревшие дрейфуют корабли,

Неблагодарна.

С тобой проводит ночи 31-я весна

И без сомнения ревнует ко всему,

И без сомнения ревнует ко всему,

Бьёт стекла.

А я прощаюсь с городом просоленным,

Куда в любое время не доходят поезда,

И губы часто здесь обветрены мои бывали.

С тобой проводит ночи 31-я весна

И без сомнения ревнует ко всему,

И без сомнения ревнует ко всему,

Бьёт стекла.

А я прощаюсь с городом просоленным,

Куда в любое время не доходят поезда,

И губы часто здесь обветрены мои бывали.

А я, а я, а я, а ты не видишь, а я...

Велике, широке місто, магістралі та будинки,

Гусари у вікнах, марна в'язниця,

Зеленим яблуком залізо заспіває,

Ти станеш солодшим.

А я зникла безвісти в японських таборах,

Пропала голубом, синицею в руці.

Я застигала в очікуванні тебе,

Невдячна.

З тобою проводить ночі 31-я весна

І без сумніву ревнує до всього,

І без сумніву ревнує до всього,

Б'є шибки.

А я прощаюся з містом просоленим,

Куди у будь-який час не доходять поїзди,

І губи часто тут обвітрені мої бували.

Світанок, в салоні крила, павутиння, дроти,

Я м'яким тигром вартую тебе у вікні,

І очманіла від ніжності вода

Недосконала.

А я до тебе прагну, я нахиляюся до землі.

Я в цьому березні, у цьому березні назавжди,

І очманілі дрейфують кораблі,

Невдячна.

З тобою проводить ночі 31-я весна

І без сумніву ревнує до всього,

І без сумніву ревнує до всього,

Б'є шибки.

А я прощаюся з містом просоленим,

Куди у будь-який час не доходять поїзди,

І губи часто тут обвітрені мої бували.

З тобою проводить ночі 31-я весна

І без сумніву ревнує до всього,

І без сумніву ревнує до всього,

Б'є шибки.

А я прощаюся з містом просоленим,

Куди у будь-який час не доходять поїзди,

І губи часто тут обвітрені мої бували.

А я, а я, а я, а ти не бачиш, а я...