пух - Ночные Снайперы

Вы вчера вдруг заметили, что ваш пух слился с тополем.

Вашим крыльям больше столетия так взлетайте, к чему эти вопли

О краях, куда направляясь, обычно молчат.

И мой путь не минует вас, но я пройду сквозь холодный свет,

Сквозь волну ваших теплых глаз, никогда не кричащих «нет»

В пропасть, которую вы долго рыли себе.

Вглубь прыжок, а в ответ: «Не тронь, моего к вам стремления».

Вам бы надо поберечь огонь в истине проникновения.

Зачем же стареть в едва раскаленных углях?

Вы вчера вдруг заметили, что ваш пух слился с тополем.

Вашим крыльям больше столетия так взлетайте, к чему эти вопли

О краях, куда направляясь, обычно молчат.

О краях, куда направляясь, обычно молчат.

О краях, куда направляясь, обычно молчат.

Ви вчора раптом помітили, що ваш пух злився з тополем.

Вашим крилам більше століття так злітайте, до чого ці крики

Про краї, куди прямуючи, зазвичай мовчать.

І мій шлях не мине вас, але я пройду крізь холодне світло,

Крізь хвилю ваших теплих очей, що ніколи не кричать «ні»

Прорва, яку ви довго рили собі.

Вглиб стрибок, а в відповідь: «Не тронь, мого до вам прагнення».

Вам треба поберегти вогонь в істині проникнення.

Чому ж старіти в ледь розпеченому вугіллі?

Ви вчора раптом помітили, що ваш пух злився з тополем.

Вашим крилам більше століття так злітайте, до чого ці крики

Про краї, куди прямуючи, зазвичай мовчать.

Про краї, куди прямуючи, зазвичай мовчать.

Про краї, куди прямуючи, зазвичай мовчать.