питерская - Ночные Снайперы

В этом городе живет небо,

Небу триста лет, оно устало.

А под небом воздух из мороза,

Да к тому же с привкусом металла.

Здесь у птиц парализует крылья,

А Икару не к чему стремиться.

Новый год приходит годом старым —

Ничего не может измениться.

В этом небе голубые звезды,

В этом небе голубые реки,

А под небом маршируют сосны,

Топорами машут дровосеки.

Здесь машины попадают в пробку,

Отутюжены с похмелья лица,

Пешеходы попадают в топку —

Ничего не может измениться.

В этом небе облака стальные,

В этом небе замерзают слезы,

А под небом не доходят письма,

А доходят так с пометой 'поздно',

Здесь любовь всего минут на сорок,

Перед сном, чтоб поскорей забыться,

По утрам здесь пьют дешевый кофе —

и ничего не может измениться

В этом городе живет небо

Небу триста лет оно устало

Пулю в лоб себе пустило небо,

Но дышать, увы, не перестало

А под небом было так же грязно

Шли дожди, зима, весна и лето,

Ничего не может измениться.

Все прекрасно — даже это.

У цьому місті живе небо,

Небу триста років, воно втомилося.

А під небом повітря з морозу,

Так тому ж із присмаком металу.

Тут у птиц паралізує крила,

А Ікарові немає чого прагнути.

Новий рік приходить роком старим

Нічого не може змінитися.

У цьому небі блакитні зірки,

У цьому небі блакитні річки,

А під небом марширують сосни,

Сокирами махають дроворуби.

Тут машини потрапляють у пробку,

Відпрасовані з похмілля обличчя,

Пішоходи потрапляють у топку —

Нічого не може змінитися.

В цьому небі хмари сталеві,

У цьому небі замерзають сльози,

А під небом не доходять листи,

А доходять так із послідом 'пізно',

Тут кохання всього хвилин на сорок,

Перед сном, щоб швидше забути,

Вранці тут п'ють дешеву каву—

і нічого не може змінитися

У цьому місті живе небо

Небу триста років воно втомилося

Кулю в лоб собі пустило небо,

Але дихати, на жаль, не перестало

А під небом було так ж брудно

Йшли дощі, зима, весна та літо,

Нічого не може змінитися.

Все чудово, навіть це.