грусть - Ночные Снайперы

Грусть оставь, не надо,

Не ныряй в слова.

Я уже всё знаю.

Я скажу сама,

Ты влюблён

И, пожалуйста, не надо

Защищаться чашкой чая

И ресницы частоколом на глаза.

Грусть оставь, не надо,

Ртуть горстями пью.

Слёзы ненавижу,

Порохом давлюсь.

Ты влюблён,

Накрахмалены манжеты,

Узнаю твой чёткий почерк

И ресницы частоколом на глаза.

Обними меня последний раз,

Запах твой вкуснее молока на небе,

Я прошу тебя не медли.

Ты найдешь меня, ты знаешь сам.

Ты прости меня за то, что не сумели.

Прости меня…

Обними меня последний раз,

Запах твой вкуснее молока на небе,

Я прошу тебя не медли.

Я дождусь тебя, ты знаешь сам.

Ты прости меня за то, что не сумели…

Знаешь, нам друг с другом

Очень повезло.

Я люблю твой город,

Я люблю кино.

Я с тобой

Научилась улыбаться

И дарить цветы отелям,

И когда ты спишь украдкой

целовать тебя и таять от тоски.

Сум залиш, не треба,

Не пірнай у слова.

Я вже все знаю.

Я скажу сама,

Ти закоханий

І, будь ласка, не треба

Захищатись чашкою чаю

І вії частоколом на очі.

Сум залиш, не треба,

Ртуть жменями п'ю.

Сльози ненавиджу,

Порохом давлюсь.

Ти закоханий,

Накрохмалені манжети,

Впізнаю твій чіткий почерк

І вії частоколом на очі.

Обійми мене востаннє,

Запах твій смачніший за молоко на небі,

Я прошу тебе негайно.

Ти знаєш мене, ти знаєш сам.

Ти пробач мені за те, що не зуміли.

Прости мене…

Обійми мене востаннє,

Запах твій смачніший за молоко на небі,

Я прошу тебе негайно.

Я дочекаюся тебе, ти знаєш сам.

Ти пробач мені за те, що не зуміли…

Знаєш, нам друг з другом

Дуже пощастило.

Я люблю твоє місто,

Я люблю кіно.

Я з тобою

Навчилася посміхатися

І дарувати квіти готелям,

І коли ти спиш крадькома

цілувати тебе і танути від суми.