еврейская - Ночные Снайперы

Я надеваю пальто.

Я выхожу за порог.

Мимо идущие люди куда-то спешат.

Давит гулкость метро.

Песни вагонов пустых

мне предлагают зачем-то вернуться назад.

Кто-то украл у нас час.

Кто-то сказал, что есть всё.

Я разрешаю себе за собою следить.

Снова тебя дома нет,

но на стене почерк твой,

ты скоро придёшь,

у нас просто кончился мёд.

Душные дни без луны.

Долгие ночи без сна.

Ты виновата сама, я же здесь не при чём.

Бредит шальная весна.

Просит и просит воды.

Я раздеваю её, я смотрю ей в глаза

И вижу.

Я вдягаю пальто.

Я виходжу за поріг.

Мимо людей, що йдуть, кудись поспішають.

Тисне гучність метро.

Пісні вагонів порожніх

мені пропонують навіщось повернутися назад.

Хтось украв у нас годину.

Хтось сказав, що все є.

Я дозволяю собі стежити.

Знову тебе вдома немає,

але на стіні твій почерк,

ти скоро прийдеш,

у нас просто скінчився мед.

Душні дні без місяця.

Довгі ночі без сну.

Ти винна сама, я ж тут не до чого.

Мандрує шалена весна.

Просить та просить води.

Я роздягаю її, я дивлюся їй у вічі

І бачу.