Horror Vacui - Nitro

È un altro foglio bianco che rispecchia la mia vita

E non aspetta la matita

Un altro sogno infranto sulla terra incenerita

Lo sguardo da eremita

E l’alcol disinfetta la ferita

Saremo noi i fautori della nostra dipartita

Saremo noi gli attori di una recita fallita

Saremo noi i colori di una foto già sbiadita

Che peggiori e deteriori quando sfiori con le dita

E se l’umano è programmato per deludere

Io non mi voglio illudere

Sono soltanto un uomo in fondo

Mi rendo conto che per quante rime posso chiudere

Non potrò mai cambiare il mondo ma è tutto inutile

Non mi rispondi e mi assecondi in solitudine

Voglio chiedere a Lucifer il conto per l’ansia e l’inquietudine

Che mi hanno sempre accolto

Tra martello ed incudine, la ruggine e lo zolfo

E quella che tu chiami un’abitudine

Per me è solo sconforto e non discutere

Che non voglio pensare, tanto io non mi sopporto

Per non farlo mi rapporto e parlo con persone stupide

Ma portami via da questa apatia

Ti prego

Portami via da questa apatia

Ti prego

Portami via da questa apatia

Ti prego

Portami via, portami via

E a volte vorrei dirti che hai ragione

Ma è più facile dire che me ne fotto

Che importa un’opinione quando le persone intorno

Cercano la tua attenzione solo perché hai fatto il botto

Ogni mio verso tradotto è il prodotto

Di ciò che in vita mi ha sconvolto

In fondo la vertigine non è la paura di stare in cima

Ma il vuoto che ti attira mentre stai guardando sotto

Ogni legame l’ho interrotto come un coito

Cancello ogni rapporto e poi lo inghiotto

Dopo i diciotto guarda come mi sono ridotto

Un ossimoro autoindotto, così vuoto che scoppio

Mi ha mollato il colpo perché io ho sbagliato approccio

Cercava appoggio nel mio volto da fantoccio

Si è presa ogni mio coccio e vuole pure il mio malloppo

Mentre le spruzzavo l’odio nelle tube di falloppio

E pensavo

Tu portami via da questa apatia

Ti prego

Portami via da questa apatia

Ti prego

Portami via da questa apatia

Ti prego

Portami via, portami via

E odio essere depresso anche se questo

Molto spesso tira fuori solo il meglio di me

E per quante mani posso stringere non mi potrai convincere

Che fingere è il solo rimedio che c'è

Io non mi accontento delle briciole

Il mio obbiettivo è sempre stato vincere

Mica sconfiggere te, mica sconfiggere te

Non voglio sconfiggere te

Dal giorno in cui nacqui

Dal primo ricordo fino ai fuochi fatui

Toccando il fondo io tacqui

Sapendo che il vuoto mi ha assolto anche se soffro d’Horror Vacui

Pensa a quanto tempo abbiamo perso

Stando appresso a quello che non c'è concesso

Se tutto in poche ore il mondo è interconnesso

Io non so più chi è il dittatore e chi è l’oppresso

Chi è il normale?

Chi è il diverso?

Infondo siamo solo un granello sparato dentro all’universo

Cos'è il progresso se nel suo processo

Ha spinto ogni individuo a rinunciare a se stesso

Vorrei soltanto smettere di pensare un po'

Comprendere il vuoto dentro me, non pensare un po'

E se mi guardo qui dall’alto vedo solo un grande chiasso

Non mi sento non c'è campo

Ora non penso a niente sono pronto per il lancio

Tu ricordami per sempre mentre scappo nello spazio

Me ne vado, adieu

E cosa ti aspettavi da me

Dimmi cosa ti aspettavi da me

E cosa ti aspettavi da me

Dimmi cosa ti aspettavi da me

Це ще один чистий аркуш, який відображає моє життя

І не чекайте олівця

Ще одна розбита мрія на спаленій землі

Погляд відлюдника

А спирт дезінфікує рану

Ми будемо прихильниками нашого відходу

Ми будемо акторами невдалої вистави

Ми будемо кольорами вже вицвілого фото

Що стає гірше і гірше, коли до нього торкаєшся пальцями

І якщо людина запрограмована на розчарування

Я не хочу себе обманювати

Я все-таки просто чоловік

Я розумію, скільки рим можу закрити

Я ніколи не можу змінити світ, але це все марно

Ти мені не відповідаєш і віддаєш мені самотність

Я хочу попросити Люцифера рахунок за тривогу і неспокій

Які завжди вітали мене

Між молотком і ковадлом, іржею і сіркою

Це те, що ви називаєте звичкою

Для мене це просто відчай, а не суперечка

Не хочу думати, все одно не витримаю

Щоб цього не робити, я звітую і розмовляю з дурними людьми

Але відведи мене від цієї апатії

я благаю вас

Забери мене від цієї апатії

я благаю вас

Забери мене від цієї апатії

я благаю вас

Забери мене, забери мене

І іноді мені хотілося б сказати тобі, що ти правий

Але легше сказати, що мені байдуже

Яке значення має думка, коли поруч люди

Вони шукають вашої уваги лише тому, що у вас чубчик

Кожен мій перекладений вірш є продуктом

Про те, що шокує мене в житті

Зрештою, запаморочення — це не страх бути на вершині

Але порожнеча, яка тягне тебе, поки ти дивишся внизу

Я переривав кожен зв’язок, як статевий акт

Я скасовую будь-які стосунки, а потім ковтаю їх

Після вісімнадцяти подивіться, як я зменшився

Оксюморон, який сам себе викликав, такий порожній він лопнув

Він відмовився від мене, бо я неправильно підходила

Він шукав підтримки в моєму маріонетковому обличчі

Вона взяла кожен мій шматочок, і вона також хоче мій хабар

Поки я розпилював ненависть на її маткові труби

І я подумав

Ви відводите мене від цієї апатії

я благаю вас

Забери мене від цієї апатії

я благаю вас

Забери мене від цієї апатії

я благаю вас

Забери мене, забери мене

І я ненавиджу бути в депресії, навіть якщо це

Дуже часто це виявляє в мені лише найкраще

І скільки рук я можу потиснути, ти не зможеш мене переконати

Це прикидання — єдиний засіб

Крихти мене не влаштовують

Моєю метою завжди була перемога

Не перемогти вас, не перемогти вас

Я не хочу тебе перемогти

З того дня, як я народився

Від першого спогаду до спогадів

Торкнувшись дна, я замовк

Знаючи, що порожнеча звільнила мене, незважаючи на те, що я страждаю від Horror Vacui

Подумайте, скільки часу ми втратили

Відповідно до того, що нам не дано

Якщо все взаємопов’язано за кілька годин

Я більше не знаю, хто такий диктатор, а хто пригноблений

Хто нормальний?

Хто інший?

Зрештою, ми лише зерно, яке кидається у всесвіт

Що таке прогрес, якщо в його процесі

Це спонукало кожного відмовитися від самого себе

Я просто хотів би трохи перестати думати

Зрозумійте порожнечу всередині мене, не думайте трохи

А якщо я дивлюся тут згори, то бачу тільки великий шум

Я не відчуваю, що поля немає

Тепер я ні про що не думаю, що готовий до запуску

Ти завжди згадуєш мене, коли я тікаю в космос

Я йду, до побачення

А що ти від мене очікував

Скажи мені, чого ти очікував від мене

А що ти від мене очікував

Скажи мені, чого ти очікував від мене