Certi Giorni - Ernia, Nitro

Ho metà mondo sotto i piedi, ma l’altra metà mi schiaccia

Mi tiene fermo al suolo, le ginocchia sulla faccia

Strofino una lampada, so che c’ho tre desideri

E «tutto bene» è una bugia che dico, poi voglio s’avveri

T’ho invitato dentro la mia fantasia volentieri

Ma adesso ti prego d’abbandonare i miei pensieri

Ora che sono grande e so attraversare il mal tempo

Ma la candela più è grossa, più trema quando c'è vento

Ti ascolto disattento, un rintocco di pendolo

Ti regalo dell’oro, i sentimenti non si vendono

Scivolo su una lancetta gigante a cui m’appendo

Il dono più bello che possa farti è il mio tempo

Ridammene un po'

Certi giorni sembra che ho un vuoto da colmare

Ciò che c'è di bello pare che poi scompare

Non mi guardare così perché mi fai male male

Non pensavo di trovarmi così

Certi giorni sono tristi, meglio stare zitti

Oscillo tra i palazzi un po' come gli equilibristi

Racconto la mia vita solo al bar coi baristi

Ingoio dell’oro così anche dentro siamo ricchi

E il cuore mio ha le fitte

Rimbalza come un flipper

Cammino da solo in mezzo al fumo delle marmitte

Parlo con un amico che poi manco mi capisce

Cerco uno spiraglio in mezzo a queste nubi fitte

E quindi vaffanculo a me e alle mie pare per i feedback

Chi si finge sua eminenza ed evidenzia le sconfitte

Le cicatrici inflitte fanno parte del mio business

Coprirle con il glitter non lo rende meno triste

Mi sono rotto il cazzo con le tue ripicche

Da quando mi hanno fatto il mazzo con i due di picche

Non imbocco mai una strada quando so dove finisce

Ma ho una biscia che mi striscia tra le viscere che stringe

Ehi, mister, dammi il blister

Dimmi che è vero che il paradiso anche se è finto esiste

Che il buio che vedo illumina il cielo ed ho solo visto un’eclisse

Tengo quello che penso per me, che novità

Parli di tempo, l’ho perso con te (E chi me lo ridà?)

Non mi guardare così perché tu sei tale e quale

Facile a dirsi, come se ora bastasse pentirsi

Darsi da fare e pensare: «Resisti», seh

Certi giorni sono tristi, meglio stare zitti

Oscillo tra i palazzi un po' come gli equilibristi

Racconto la mia vita solo al bar coi baristi

Ingoio dell’oro così anche dentro siamo ricchi

E il cuore mio ha le fitte, rimbalza come un flipper

Cammino da solo in mezzo al fumo delle marmitte

Parlo con un amico che poi manco mi capisce

Cerco uno spiraglio in mezzo a queste nubi fitte

Oh, oh, oh, oh

Perché mi fai male male

Perché mi fai male male

Certi giorni sono tristi, meglio stare zitti

Oscillo tra i palazzi un po' come gli equilibristi

Racconto la mia vita solo al bar coi baristi

Ingoio dell’oro così anche dentro siamo ricchi

E il cuore mio ha le fitte, rimbalza come un flipper

Cammino da solo in mezzo al fumo delle marmitte

Parlo con un amico che poi manco mi capisce

Cerco uno spiraglio in mezzo a queste nubi fitte

У мене половина світу під ногами, але друга половина мене розчавлює

Він тримає мене на землі, ставши коліна на обличчя

Я тру лампу, знаю, що маю три бажання

А «все добре» — це брехня, яку я говорю, тоді я хочу бути правдою

Я з радістю запросив вас у свою фантазію

Але тепер, будь ласка, відпусти мої думки

Тепер, коли я великий і знаю, як пережити погану погоду

Але чим більша свічка, тим сильніше вона трясеться під час вітру

Слухаю тебе неуважно, плата маятника

Я дам тобі золото, почуття не продаються

Я ковзаю на гігантській руці, на якій вішаю

Найкращий подарунок, який я можу тобі зробити, це мій час

Поверніть мені трохи

Деякі дні здається, що мені потрібно заповнити порожнечу

Те, що прекрасне, ніби зникає

Не дивись на мене так, бо ти сильно завдав мені болю

Я не думав, що я такий

Деякі дні сумні, краще мовчіть

Я коливаюся між будівлями, як еквілібристи

Я розповідаю своє життя тільки в барі з барменами

Я ковтаю золото, тому навіть всередині ми багаті

І серце болить

Підстрибуйте, як пінбольний автомат

Йду один серед диму глушників

Я розмовляю з другом, який тоді мене навіть не розуміє

Шукаю тріщину серед цих густих хмар

Тож трахай мене і мене за відгук

Хто прикидається його еміненцією і висвітлює поразки

Нанесені шрами є частиною мого бізнесу

Покриття їх блиском не робить його менш сумним

Я зламав свій член твоєю злобою

Так як вони зробили мені колоду з двома піками

Я ніколи не йду дорогою, коли знаю, де вона закінчується

Але в мене є змія, що лізе між нутрощами, які вона затягує

Гей, пане, дайте мені блістер

Скажи мені, що це правда, що рай, навіть якщо він підроблений, існує

Що темрява, яку я бачу, освітлює небо, а я бачив лише затемнення

Я зберігаю те, що думаю, для себе, яка новинка

Ти говориш про час, я з тобою його втратив (А хто мені його повертає?)

Не дивись на мене так, бо ти такий, як є

Легко сказати, ніби зараз досить покаятися

Займіться і подумайте: «Почекай», так

Деякі дні сумні, краще мовчіть

Я коливаюся між будівлями, як еквілібристи

Я розповідаю своє життя тільки в барі з барменами

Я ковтаю золото, тому навіть всередині ми багаті

А серце болить, воно підскакує, як пінбольний автомат

Йду один серед диму глушників

Я розмовляю з другом, який тоді мене навіть не розуміє

Шукаю тріщину серед цих густих хмар

Ой, ой, ой, ой

Чому ти завдаєш мені болю

Чому ти завдаєш мені болю

Деякі дні сумні, краще мовчіть

Я коливаюся між будівлями, як еквілібристи

Я розповідаю своє життя тільки в барі з барменами

Я ковтаю золото, тому навіть всередині ми багаті

А серце болить, воно підскакує, як пінбольний автомат

Йду один серед диму глушників

Я розмовляю з другом, який тоді мене навіть не розуміє

Шукаю тріщину серед цих густих хмар