Well Of Misery - Nick Cave & The Bad Seeds

Along crags and sunless cracks I go Up rib of rock, donw spine of stone

I dare not slumber where the night winds whistle

Lest her creeping-soul clutch this heart of thistle

O the same God that abandon’d her

Has in turn abandon’d me And softenin’the turf with my tears

I dug a Well of Misery

And, in that Well of Misery

Hangs a bucket fulla Sorrow

It swings slow an’achin’like a bell

Its toll is dead and hollow

Down that well lies the long-lost dress

of my lil floatin girl

That muffles a tear that you let fall

All down that Well of Misery

Put ya shoulder to the handle, if ya dare

and hoist that bucket, hither

Lord, crank’n’hoist’n’hoist’n’crank

Till ya muscles waste’n’wither

O the same God that abandon’d her

Has in turn abandon’d me Deep in the Desert of Despair

I wait at the Well of Misery

Уздовж скель і безсонячних тріщин я іду Вгору по ребрам скелі, вниз по каменю

Я не смію дрімати там, де свистять нічні вітри

Щоб її повзуча душа не вчепилася в це серце розторопші

О, той самий Бог, що покинув її

У свою чергу покинув мене І пом’якшив дернини моїми сльозами

Я викопав колодязь Бід

І в тій криниці бід

Висить відро, повне Скорботи

Повільно гойдається, як дзвіночок

Його плата мертва й пуста

У цьому колодязі лежить давно втрачене плаття

моєї ліл плаваючої дівчини

Це приглушує сльозу, яку ви пускаєте

Усе вниз по тій криниці бід

Поставте плече до ручки, якщо наважитесь

і підняти це відро сюди

Господи, crank’n’hoist’n’hoist’n’crank

Поки ваші м’язи не виснажуються

О, той самий Бог, що покинув її

У свою чергу покинув мене Глибоко в пустелі відчаю

Я чекаю біля Криниці Бід