Happy to Be Here - New Model Army

I’m peering through the wiper blades, the headlights blurred in driving rain

On the inky dusk of midnight blue, the black ships blow across the sky

The south-coast towns awash with ghosts and sailors tales and icy spray

And men gone off to foreign wars to stand beneath the tattered flags

Cast a wish and wish for far away

The statue stands in weathered stone gazing into the winter storms

Waiting for the unreturned

And I go this way alone and I’m happy to be here

The back roads run with gushing streams, fallen branches, blown leaves

I stood there in the graveyard lost beneath the dripping trees

The past it is a barren place of men condemned by their own hand

And all those faded possibilities

The shipwrecks lie in silence as the fish swim through sunken rooms

At the bottom of the sea, at the bottom of the sea

And I go this way alone and I’m happy to be here

Out beyond the neon mist and on into the deluge

Oblivion and darkness rushing in

For everything I’ve ever touched turned out to be so fragile

Crushed like shells beneath the shingle and the shifting sands

All of the strength that I have is bound in with the raging storms

Blowing out to sea

And I go this way alone and I’m happy to be here

Я дивлюся крізь щітки склоочисника, фари розпливаються під дощем

У чорнильних сутінках опівнічної блакиті чорні кораблі віють по небу

Міста на південному узбережжі наповнені привидами і історіями моряків і крижаними бризками

А чоловіки йшли на чужі війни, щоб стояти під пошарпаними прапорами

Вигадай бажання та побажай далеко

Статуя стоїть у обвітреному камені й дивиться на зимові шторми

Чекають неповернутих

І я йду цим шляхом сам, і я щасливий тут

Західні дороги пролягають хлинувшими струмками, опалим гіллям, зірваним листям

Я  стояв на  кладовищі, загубленому під краплями деревами

Минуле — це безплідне місце людей, засуджених власною рукою

І всі ці змарнілі можливості

Уламки кораблів лежать у тиші, поки риба пливе затонулими кімнатами

На дні моря, на дні моря

І я йду цим шляхом сам, і я щасливий тут

Поза неоновим туманом і далі в потоп

Забуття і темрява набігають

Бо все, чого я коли-небудь торкався, виявилося таким крихким

Розчавлені, мов черепашки, під галькою та мінливими пісками

Уся моя сила пов’язана із буревими бурями

Вилітає в море

І я йду цим шляхом сам, і я щасливий тут